Вибір кожного ухилянта: премія Дарвіна або захист України

Моторошна історія, коли мобілізований чоловік під час руху авто ТЦК вистрибнув, спробував утекти і загинув, знову піднімає питання мобілізації. Так, в Україні проблема з комплектацією ЗСУ, на фронті гостро бракує людей. Так, ТЦК інколи працюють некоректно. Та кожен із чоловіків-ухилянтів, хто зараз переховується і строчить гнівні пости, має нарешті визначитися, хто для нього ворог - ТЦК чи все-таки Росія?

Чоловік має вирішувати свої проблеми, а не тікати від них. Це - база. Так мене вчив батько. Так правильно і так я намагаюся жити.

Коли ти втікаєш від армії, маєш знати, що твоя проблема не ТЦК, а Росія. Бо ТЦК можуть реформувати, розформувати, передати функції іншій структурі, але для тебе нічого не зміниться - якщо ти військовозобов'язаний і ховаєшся від армії, тебе будуть шукати і спокою тобі не буде.

А ще маєш знати, що якщо в армії не буде людей і ворог окупує твоє місто, в тебе вже не вийде клеїти дурня так, як це роблять українські тіктокери щодо військовослужбовців ТЦК.
Бо Україна - не Росія. Російські воєнкоми швиденько засунуть тобі той телефон кудись дуже глибоко. Щоб знав, як нову "родіну любіть". І похурчиш ти не в учебку, а на штурм. Там сильно розумних не люблять.

А щоб веселіше було штурмувати, ззаду поставлять кадирівців з кулеметами. Можливо, тоді ти згадаєш, що міг би воювати в українській армії зі своїми побратимами за свою землю, замість служити окупантам. Але це не точно, бо ти ж будеш під наркотою бігти в атаку, не помічаючи поранень, як зомбак. Така в них технологія. І тоді тебе вб'ємо або ми, або кадирівці, якщо побіжиш назад. А міг би ще жити.

Ваша проблема не ТЦК. Ваша проблема - Росія, дорогі співвітчизники. Цю проблему треба вирішувати. І ніхто, крім нас із вами, її не вирішить. Наш обов'язок, наша слава, наш привілей - захищати свою землю і свої сім'ї. Долучатися до армії треба, інших варіантів немає. А ми знаходимо для цивільних підрозділи і посади, які найкраще відповідають їхній кваліфікації. Таким чином, зменшуємо ризики від служби в армії до мінімуму.

Коли я бачу такі історії, як на скріні, згадую Премію Дарвіна. Але мені не смішно. Прикро, що молоді люди бояться смерті на фронті, але масово гинуть у Тисі, вистрибуючи з машин чи вікон ТЦК. Безглузді, абсолютно не обов'язкові смерті, яких не мало би бути.

Оригінал