Як переписати історію: Путін спить і бачить Нюрнберг для України

Доки Україна затуляє собою Європу від кровожерного монстра, Кремль заповнює європейські книгарні трудами на кшталт "Нюрнберг: Вирок в ім'я миру", присвяченими українському нацизму, англійською мовою. Звісно, історикам зуби зводить від такої маячні, а от пересічні бюргери читають, кивають - і погоджуються, бо... З Росією ж так приємно торгувати, чи не так?

Керівник Меморіалу Нюрнберзького процесу, історик Александер Корб: "Звісно, я не можу передбачити майбутнє, але вважаю дуже ймовірним, що Володимир Путін не постане перед жодним судом найближчими роками".

"Нещодавно російське консульство надіслало мені книгу Олександра Савенкова, англомовне видання. Отже, воно явно орієнтоване на міжнародну аудиторію... "Nuremberg: A Verdict for the Name of Peace" ("Нюрнберг: Вирок в ім'я миру")... передмову написав Сергій Лавров... І він прямо посилається на поточну політичну ситуацію та на нібито "уроки" Нюрнберга, які морально легітимізують дії Росії проти України".

"Російський уряд, вочевидь, сподівається застосувати певну форму "правосуддя переможця": підкорити Україну, окупувати Київ і посадити українських політиків у свої в'язниці - їхній ГУЛАГ... Це абсолютно похмурий, антиутопічний сценарій - і в цьому полягає цинізм Путіна... Сценарій, про який слід попередити світ... Якби Росія досягла успіху, вона, ймовірно, притягнула б до суду українських політиків, журналістів, активістів та правозахисників - і ув'язнила б їх. Так само, як вони вже зробили в Криму та на окупованих територіях Донбасу...

Від аргументів, які Росія використовує для виправдання цих дій, наприклад, про нібито "нацизм", у будь-якого історика волосся стає дибки. Це цинічна інструменталізація жертв Другої світової війни".

"Загроза проведення проти України нового "Нюрнберзького процесу" є серйозною - це не риторичний жест, а реальний сценарій. У Німеччині, як і в більшості європейських країн, також є частка людей, що вірять російській пропаганді. Вони часто називають себе "Партією миру". Кажуть, що прагнуть миру, але насправді піддаються російським погрозам. Вони не хочуть надалі підтримувати Україну, щоб знову торгувати з Росією та імпортувати дешеві енергоносії".

"Ще у 1943 році союзники в Московській декларації оголосили, що воєнні злочини будуть покарані. Але це не змінило ані ходу війни, ані Голокосту. Німецькі злочинці або почувалися недоторканними, або були настільки ідеологічно засліплені, що союзники не змогли їх зупинити... Тому не є новим явищем у світовій історії, що погрози покаранням не завжди запобігають злочину. Навіть у сучасному міжнародному праві превентивний ефект є сумнівним. Злочинці рідко дослухаються до голосу розуму - чи то по радіо, чи в підручнику з юриспруденції".

"Структури міжнародного кримінального права є складними... є Міжнародний кримінальний суд (МКС), який може діяти з власної ініціативи. Там фактично було висунуте звинувачення Володимиру Путіну. Отже, структури існують, але їхня ефективність підривається, якщо їх не можна забезпечити. Той факт, що Путіна звинувачують, але він далі їздить, наприклад, до Монголії, хоча Монголія підписала Римський статут і повинна була його заарештувати, значно послаблює міжнародне право. Те саме стосується і Біньяміна Нетаньягу, якого також звинувачують, і його подорожі теж випробовують межі кримінального права".

Оригінал