Влада масово закриває сільські школи: навіщо інвестувати в майбутнє?
З першого вересня цього року в Україні поменшає мінімум на 403 школи. Уряд вирішив, що невигідно фінансувати навчальні заклади, в яких менше, ніж 45 учнів. З одного боку - оптимізація витрат не завадить: гроші необхідні насамперед на війну. З іншого - чи замислювались урядовці про наслідки таких кроків у довгостроковій перспективі?
З 1 вересня 2025 року влада припиняє фінансування шкіл, де менше 45 учнів. Це означає закриття щонайменше 403 навчальних закладів!
Під удар потрапляють тисячі дітей та їхні батьки і вчителі. Більшість педагогів будуть звільнені і залишаться без роботи, особливо у сільській місцевості, де альтернатив просто немає...
Формально влада називає це "оптимізацією витрат". Насправді - ліквідація мережі сільських шкіл.
...2020 року в Україні працювало 14 815 шкіл, а 2024-го - вже 12 268. Мінус 2,5 тисячі шкіл за чотири роки! Цинічно-фінансова логіка зрозуміла...
Негативна динаміка однозначна: 2020 року в Україні працювало 14 815 шкіл, а 2024-го - вже 12 268. Мінус 2,5 тисячі шкіл за чотири роки! Цинічно-фінансова логіка зрозуміла: утримання одного учня в селі коштує в середньому 30,4 тис. грн на рік, у місті - 24,4 тис. грн. З При цьому в країні падає народжуваність, плюс масовий виїзд жінок із дітьми, евакуація за кордон хлопчиків-підлітків. Школи порожніють. А гроші - потрібні на оборону.
Проте, механічне закриття шкіл - це не реформа, а демонтаж базової соціальної функції держави. Після закриття школи із села масово їдуть молоді родини, а українське село вимирає. Можна реорганізувати, модернізувати сільську освіту, але чиновникам закрити простіше. Але простіше - не означає краще...
Без мінімального гарантованого доступу до освіти, навіть у гнучкому чи комбінованому форматі, говорити про розвиток сільських регіонів безглуздо. У короткостроковій перспективі Уряд заощадить. У довгостроковій - заплатить більше. Але вже не дзвінкою монетою, а важкою соціальною ціною.
