Не такий страшний Китай, як його малюють? Міфи і реальність про Піднебесну

Китай перенаселений, і мріє захопити російський Сибір. Китайцям бракує територій, тому тут обмежують народжуваність. Знайомі тези, чи не так? Але насправді - ця інформація дуже застаріла. Отже, що варто знати, щоб краще розуміти політику Китаю?

Деміфологізація уявлень про Китай. Є кілька стійких міфів, які особливо сильні в Україні щодо Піднебесної. Міф номер один. Китай нападе на Росію, бо китайці мріють жити у Сибіру. Спойлер: не мріють, що населення північної китайської провінції Хейлуцзян на кордоні з РФ останнім часом скорочується. Для китайця феншуйно жити на півдні Китаю. А ресурси Сибіру Китай зараз може купити за фіатний юань, тобто за валюту, яку сам і друкує.

Завдяки санкціям Заходу щодо РФ, Китай увійшов у найвищу геополітичну "Лігу Плюща", належність до якої визначається правом на купівлю реальних матеріальних ресурсів за фіатну національну валюту.

Міф номер два. У Китаї нема де жити численному населенню. Насправді - у Китаю величезна територія і значна частина її не заселена внаслідок складних природних умов (але там не гірше, ніж на полюсі холоду в Якутії). За раціональним та оптимальним використанням територій, Китай - світовий лідер.

Міф номер три - Китаю загрожує перенаселення. Насправді ні: населення Китаю скорочується і старіє, і це стає демографічною проблемою. Міф номер чотири. У Китаї досі обмежують народжуваність. Ні. Принцип "одна сім'я - одна дитина", давно скасовано. Зараз у Китаї навпаки, всіляко стимулюють народжуваність.

Міф номер п'ять - Китай повністю залежить від експорту. Перебільшення. ВВП Китаю становить до $20 трлн., а зовнішній торговельний обіг - до $6 трлн. Тобто ставлення торговельного обігу до ВВП - приблизно 30%. Для розуміння, в Україні до війни було понад 55%. Оце залежність. Тобто навіть вбивши всю китайську торгівлю, Китаю зроблять боляче, але повного краху не буде. Саме тому Трамп уже говорить про "м'яку тарифну політику" щодо Китаю.

І останній на сьогодні міф - заточеність китайської економіки на зовнішньому інвестиційному факторі зростання. Я вже кілька років пишу про те, що Китай розгортає свою експортно-орієнтовану модель з акцентом на інвестиційне зростання у бік внутрішнього споживання. Середній клас у розмірі 400 млн. осіб і більше 1 млрд. активних споживачів - більш ніж достатньо для зміщення драйвера зростання з експорту на внутрішній попит. Про це говорять і рішення з'їздів КПК, про це можна прочитати в моїх статтях.

Хоча сама структурна перебудова китайської економіки буде довгою і болісною, із уповільненням темпів економічного зростання з 5% до 3-5% на рік. І мої слова нещодавно підтвердив керівник Народного банку Китаю Пань Гуншен на Азіатському фінансовому форумі в Гонконзі: "Пріоритет макроекономічної політики має зміститися з просування зростання інвестицій, як було в минулому, на споживання разом з інвестиціями". Для цього Китай створить стимули для зростання доходів населення у вигляді пенсійних програм та соціальних виплат. У цьому контексті ключовою проблемою зростання керівник китайського центробанку назвав: "незадовільний внутрішній попит і, особливо, споживчий попит".

Оригінал