Ядерні лякачки у Путіна закінчилися. Несіть неядерні

Якщо надто часто кричати "Вовки, вовки!" - люди перестануть боятися і почнуть тицяти в тебе пальцями. Приблизно те саме відбулося і з Путіним, який звик, що лякає світ своєю армією, зброєю та ядерною потугою. Однак, як довели українські ЗСУ, ані путінські армія, ні зброя - не варті своєї слави. Та й від ядерних погроз світ якось стомився і вже скептично поглядав у бік кремлівського диктатора. І тут - у нього з'явився новий проєкт, яким так само можна лякати. Чи варто боятися?

Коли спочатку повідомили, що РФ шарахнула по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою, логічно було припустити, що це разова медійна акція, що демонструє "відповідь", яка супроводжується стукотом черевика по трибуні. Але зараз уже відомо, що існує цілий проєкт "Орєшнік" зі створення балістичної ракети середньої дальності під назвою "Кедр". І це дещо змінює.

Суть, звісно, ​​не в назві і не в класифікації. Хоч "міжконтинентальна", хоч "середньої дальності" - для нас не грає ролі. Суть у тому, що для Путіна створили неядерну лякачку, і це для нього важливо, оскільки ядерна працює так собі. Путін і компанія занадто часто кричали "вовки! вовки!", і хоча примара Третьої світової доводить до істерики американських конспірологів, загалом чергова згадка ядерки ефективна приблизно ніяк.

У таких умовах здається вдалим ходом пригрозити чимось новим. Здобути можливість ставити неядерні ультиматуми, провал яких буде не таким болючим. Адже якщо ти поставив ядерний ультиматум, а з цього нічого не вийшло, то всерйоз тебе більше ніхто не сприйме. Але поки що абсолютно неясно, наскільки сильно потрібно боятися "Орєшніка". Удар по Дніпру породив кілька вражаючих відео, але його невідомі наслідки так нікого й не вжахнули. Навіть z-писаки, які верещали, що "Південмаш" лежить у попелі, згодом засумували.

Звичайно, наступного разу може бути якось інакше (а може й не бути). Тому лякальна сила "Орєшніка" залишається неясною величиною. Судячи з висловлювань Буданова та його західних колег, Кедр/Орєшнік існує лише у кількох експериментальних зразках. Тобто найближчим часом можна чекати на його чергове застосування, для цього екземпляр існує, а на довгій дистанції, якщо налагодять серійне виробництво, будуть застосовувати так часто, як зможуть виготовляти. Наприклад, один раз на місяць (це я наобум сказав, вони поки що й самі не знають).

Отже. На цей момент у Путіна з'явилася ще одна зброя для терору. На полі бою воно не вплине, а в іншому наразі можна припустити приблизно такий самий ефект, як масовий обстріл більш звичною балістикою.

Оригінал