Геноцид як моторошний спільник тоталітаризму: як йому запобігти
Сьогодні - день пам'яті жертв геноциду. Українці знають, як це бути жертвами - на власному досвіді, і цей геноцид триває досі. Однак чому світова спільнота не виробить дієвих механізмів запобігання цьому лихові, адже перші симптоми його появи добре відомі і видимі?
Сьогодні міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду. ХХ століття бачило страшні злочини: радянська влада вчинила геноцид українців, кримських татар, чеченців, інгушів, калмиків, казахів, поляків та німців Поволжя, нацисти - геноцид євреїв та ромів, Османська імперія - геноцид вірмен, ассирійців, понтійських греків, єзидів.
Росія нині вчиняє злочин геноциду в Україні - так кваліфікуються не лише вбивства за національною ознакою, а й масове викрадення дітей
Кінець століття приніс страшні новини з Камбоджі, Боснії, Руанди, Судану, та й нещодавно повалений режим Асада відзначився масовими вбивствами. Росія нині вчиняє злочин геноциду в Україні - так кваліфікуються не лише вбивства за національною ознакою, а й масове викрадення дітей.
Простий урок полягає в тому, що авторитарна влада (чи навпаки, відсутня влада проваленої держави) у поєднанні з культивованою ненавистю завжди проливає ріки крові. Культивована ненависть завжди вибухає. Тому плекання ненависті має стати сигналом для світової спільноти: там проллється кров. Якщо десь починає мовити "Радіо тисячі пагорбів", зробити вигляд, що нічого особливого не відбувається, - означає стати мовчазним співучасником злочину.
Коментарі