Останній марш-кидок імператора Росії. Що далі?

Після смерті Путіна Росія опиниться обезголовленою, імперію розриватимуть у боротьбі за трон. Чи вистоїть Україна?

Готуючись напасти на Україну, російський диктатор вирішив переписати підручники з історії, застосовуючи для цього імперську пропаганду, шовіністичні міфи, псевдохристиянські догми та фанатичну ксенофобію. На цих стероїдах "винятковості" окремішньої цивілізації так званого "русского міра" й побудована владна піраміда путінського режиму. ФСБ, поліція і масована телевізійна пропаганда допомагають Путіну тримати населення Росії під своїм контролем, створюючи у нього ілюзію, що влада диктатора вічна, а будь-які прояви непокори просто неможливі.

Водночас мілітаристський шовінізм і вживлення у мізки пересічних росіян віри у цивілізаційну місію їхньої держави, стали основними факторами їхньої впевненості в обраності та винятковості Росії. У підсумку це вилилось у намагання силоміць встановити новий світовий порядок. Ця державна пропаганда, як і в часи СРСР, сьогодні діє за повної відсутності будь-якого конкурента, загнавши більшість населення Російської Федерації у своєрідну "інформаційну бульбашку", яку неможливо пробити ззовні. Відрізані від світових медіа та соціальних мереж, росіяни не мають можливості дізнатися, що ж насправді відбувається у світі та в їхній країні. Звідси така велика кількість зазомбованого населення в РФ. Якби диктаторський режим дозволив цим людям дізнатися правду - можливо, значна частина з них зовсім інакше поставилася б до кривавої війни, яку розв'язав Путін в Україні.

Проте російський режим має складнощі, з якими він справитися не здатний: Путін так і не зміг визначитися зі своїм наступником, і це загрожує великими проблемами в майбутньому. Навряд чи спадкоємці погодяться легко поділити його владу між собою за відсутності арбітра, роль якого Путін грав усі ці роки. Звісно, важко очікувати від диктатора добровільної відмови від влади, однак ця безальтернативність - значно ослаблює РФ.

Путін, якому 7 жовтня 2024 має виповнитися 72 роки, не зможе правити вічно. Тим більше, що навіть суперелітне лікарське обслуговування не здатне гарантувати йому здоров'я і фізичну витривалість. Біда російської номенклатури: вони так і не виробили резервного варіанту для себе після фізичного відходу тирана. А це одна з основних проблем диктатур: у них немає механізмів мирного вирішення проблеми з наступником. Тому боротьба за місце на російському троні буде непрозорою, брудною, і напевне, кривавою.

Адже це буде боротьба не тільки за владу, а й за ті величезні можливості присвоєння необмежених ресурсів, які вона дає переможцю цього змагання. Важливим моментом для розуміння динаміки путінського режиму є відстежування таємних довгострокових стратегій Кремля. Оскільки Путін не придумав нічого нового, він просто наслідує усталену російську парадигму, в якій розбудова імперії та деспотичне правління взаємодоповнюють одне одного. І коли ми говоримо про сплеск новітнього імперіалізму Москви, необхідно усвідомити - це повернення добре знайомої імперськості, що тимчасово замаскувалася після розпаду СРСР, коли Росія якийсь час імітувала свій нібито демократичний розвиток.

На Заході довго недооцінювали глибину викликів, які кидає Росія демократичній західній цивілізації, і геть проґавили той момент, коли Російська Федерація повністю перескочила на імперську траєкторію свого розвитку. А без цього неможливо зрозуміти, які ключові виклики і небезпеки надходять від сучасної Росії. Більш як два роки жорстокої російсько-української війни довели, що диктатор розуміє лише мову сили і жорсткої відповіді на свою агресію.

Тому не він мусить вирішувати, розширювати, чи ні цю війну і на яких умовах її завершувати. Пора відкинути усі загрози з боку Москви - мовляв, ядерна держава не може програти, чи що Захід провокує Третю світову війну, допомагаючи Україні у війні з Росією. До речі, це той самий Путін, який свого часу підтвердив гарантії суверенітету України, а тепер голослівно заявляє, що вона є частиною Російської Федерації. Зброя Путіна - спотворення фактів, дезінформація, пропаганда і відверта брехня.

Від самого початку Путін лише імітував прагнення до якихось переговорів, хоча насправді - мріяв позбавити Україну західної допомоги. Він веде війну на знищення України як держави. І якщо США і Європа у цей критичний момент не допоможуть їй захистити свою державність і викинути російських агресорів із усіх своїх земель, це похитне усталений світопорядок і обернеться непередбачуваними наслідками для інших країн.

В Україні зараз відбувається не лише війна за її суверенне майбутнє, а й за долю всього демократичного світу. За те, щоб не дозволити Росії з Китаєм, Ірану та Північній Кореї нав'язати свої політичні моделі як рівноправну альтернативу демократичному відкритому суспільству - ті, що силоміць нав'язує українцям Москва на окупованих територіях. Ми здатні до серйозних проривів, якщо підтримка України триватиме. У світі є місця, де можна закупити боєприпаси для української армії. До чеської ініціативи щодо закупівлі ракет для України вже приєдналася низка країн, але грошей поки що бракує. Навіть якщо хтось із лідерів держав вважає, що це не їхня війна - своєю бездіяльністю він уже грає на руку Путіну. І тоді війна незабаром стане реальністю уже в його країні.