Рік точно піде не за планом. Чого очікувати в 2024-му
Вибори у 70 країнах - це гримуча суміш непередбачуваності та спроб автократів зробити світ менш демократичним
Цей рік не буде таким, як 2023-й. Він не буде кращим або гіршим, він буде іншим. Мені пощастило зустріти цей рік на Донбасі з військовими, і, звісно, це особлива емоція. Однак світ не живе нашими емоціями - навіть західний. Для Заходу 2022 рік став "гойдалками" від переоцінки російського режиму і недоцінки нас до розуміння, як він помилявся, - і все це на фоні шоку від російської агресії.
Хороша новина полягає в тому, що все більшій кількості людей на Заході все менше подобається і набридає помилятися стосовно РФ. Це відчутно
2023-й став для багатьох на Заході так само "відкриттям" в сенсі здатності цього режиму перейти на військові рейки, вдаючи "нормальне" життя і обходити недосконалі санкційні режими, навіть сплачуючи за це чималу ціну. На початку 2024 року хороша новина для нас полягає в тому, що все більшій кількості людей на Заході все менше подобається і набридає помилятися стосовно РФ. Це відчутно. В тому числі через сприйняття російського режиму не тільки як проблеми, а й загрози. Не дуже хороша - у тому, що нові стратегічні плани Заходу будуть більш перспективними, а в нас часу немає. Цей рік точно піде "не за планом", адже вибори у 70 країнах - це гримуча суміш непередбачуваності та спроб автократів зробити світ менш демократичним.
Основний виклик цього року - "хто кого": демократії, навіть недосконалі, чи авторитарні режими
Це основний виклик цього року - "хто кого": демократії, навіть недосконалі, чи авторитарні режими. Немає ніякої гарантії, що демократії це змагання виграють, і на Заході це добре розуміють. Як і розуміють, що тепер, після рішення почати переговори про вступ України до ЄС, йдеться про те, хто власне встановлює кордони Європи і Заходу - вони чи РФ. Реакція Заходу на російську ракету у повітряному просторі Польщі - ще один доказ, що Захід залишатиметься раціональним і не підніматиме ставки публічно, що я, до речі, вважаю помилкою, адже це сприймається у Москві як слабкість. Відповідь Захід знайде, питання лише, чи готовий буде її задіяти та як саме - від якісно іншої допомоги для нас до того, що в РФ також щось може піти "не за планом". Ми не наївні і не розраховуємо, що наші друзі пристануть на наші емоції, але Заходу це б не завадило - іноді потрібно не тільки показувати зуби, а й кусатися.
Коментарі
Я одесситка, родилась в Одессе. Хочу заметить - в последнее время все чаше можно услышать украинскую речь на улице, в транспорте и т.д. Это радует. Значит украинский язык постепенно возрождается. Но в основном народ общается на русском. Именно на русском. А то, что кто-то там услышал "одесский говор" - так это брехня. Те одесситы, которые разговаривали на суржике русского и иврита давным давно уехали в Израиль или США.
навчатись державній мові - добре !
... вважати киян дикунами, що можуть побити за російську -
або дурний жарт,
або ознака розумової обмеженності чи довірливості до безпідставних пліток
Я еще не видела ни одной торговки персиками, абрикосами, рыбой или еще чем, которая бы чего-то боялась! Они у нас закаленные Привозом и всеми одесскими рынками. А что касается языка, то, к сожалению, он у нас не русский... Это такая гремучая смесь, в которой много слов и украинских, и иврита, и даже целые понятия есть, позаимствованные у носителей других языков. Все-таки , около 118 национальностей представлены в нашем городе.
Я ще не бачив ( і не чув) ні одної торговки персиками чи рибою,в якої діти працювали б у Верховній Раді))))))......хіба прибиральницями в буфеті
вам +)))))))))
Не дуже приємно, коли вчать українську через страх, щоб не побили.Така аргументація не викликає пошани насамперед до тих, кого бояться.
А чом би й ні? Страх отримати у писок - дієвий стимул і мотивація! А для кацапидлів - так взагалі №1! Умовляння, припрошування або так звана хохляцька "толерантність" на узкоязичних взагалі не діють! От якби якого-небудь одеського "Кідалава" віддухопелили свого часу за його ставлення до нашої мови, то й кацапізаційних законів би він не вигадував!
Читати приємно, але щось не дуже віриться(
не дождетесь
Бомжу
А если не подадут. когда по русски просить будешь?
Приємно таке читати, тільки б цей запал у Сергія швидко не зник.