Наша зовнішня політика – це не дипломатія, а ганьба. І ось чому

Вся підтримка, яку ми здобули, – переважно не наша заслуга

Дивно бачити ейфорію від нібито грандіозних дипломатичних успіхів України. Якщо відверто, у нас слабке МЗС, посередній міністр закордонних справ і взагалі дуже квола дипломатія.

Хвалитися великою міжнародною підтримкою, яку ми здобули після початку вторгнення, – це як хвалитися маркетингом питної води в засуху. Вся підтримка, яку ми здобули, – переважно не наша заслуга, а заслуга ситуації. Ми стали жертвою найбільшої війни в Європі з часів Другої світової, і така сама формує коаліцію навколо України. Не підтримати зараз Україну – значить піти проти демократичних цінностей. Тому всі демократичні країни світу в тій чи іншій формі підтримують нас. І набагато більший вплив на цю коаліцію має Держдеп США, ніж наше МЗС. В результаті дипломатичної роботи американців весь вільний світ, орієнтований на США, автоматично підтримує нас.

А ось там, де вплив США менший, нам похвалитися нічим. Африка, Азія, Латинська Америка майже у повному складі або підтримують Росію, або зберігають нейтралітет. Очевидно, дипломатія України зазнає на цьому фронті відчутної поразки. Нагадаю, що ганебні антиізраїльські чи прокитайські голосування, за які МЗС сильно прилетіло останнього тижня, – це не епізод, а та сама послідовна українська дипломатія стосовно східних деспотій, яку ми вели 30 років.

Питаннячко. І як? Сильно вас підтримали в скрутну годину бідні диктаторські режими Азії, Африки і Латинської Америки, діч яких ви покривали в ООН останні 30 років, панове дипломати?

То, може, варто нарешті змінити ганебну політику умаслення голодранських деспотій, щоб продавати туди зерно і метал? Практика втрати російського ринку показала, що український бізнес не вмер, а переорієнтувався на Європу і чудово себе почуває.

Замість ганебного голосування за засудження Ізраїлю Україна мала би виступити з заявою про підтримку прагнення Ізраїлю мати захист від ворогів, що його оточують і бажають смерті. Ми мали би зазначити, що жалкуємо про відмову від ядерної зброї, бо тепер на нас напала ядерна держава і ми не маємо інструменту її стримування. Зараз чудовий час не просто нагадати всьому світові про нашу відмову від ядерної зброї, а вимагати справедливості і захисту.

Ось це була б сильна дипломатія і суб'єктна позиція в інтересах нашої країни. А проголосувати разом з Росією та Китаєм проти Ізраїлю, щоб потім просити у нього зборою, – це не дипломатія, а ганьба. Слабко! Дуже слабко, МЗС.

Оригінал