Російські інсультники на зборах – це смішно. Але й страшно водночас

На жаль, на нас чекають реалії Другої світової

В ці дні довелось давати значну кількість інтерв'ю іноземним ЗМІ – всі вони просили прокоментувати "часткову мобілізацію" в РФ, як це варто сприймати і чи це дійсно щось серйозне. Бо Європа дещо розгублена – адже за мірками військових стратегій ХХІ сторіччя, 300 тисяч мобілізованих і перспектива залучити ще з мільйон фактично непідготовлених цивільних – це абсурдний підхід.

Європа не розуміє, що має справу з абсолютно архаїчним суспільством, архаїчною державою і, відповідно, архаїчним розумінням війни. Навіть не вийде точно визначити, до якої міри архаїчним: чи це XVIII сторіччя та засипання ворога м'ясом в традиціях Петра, чи це ХІХ сторіччя і засипання ворога м'ясом за прикладом Кримської війни, чи це ХХ сторіччя і завалювання м'ясом в традиціях Жукова. Хоча насправді і значна кількість українців теж не надто розуміє, що має справу з архаїчним монстром.

Тому і Європа, і українці насміхаються з тих інсультників на зборах, з гнилих калашів, з пішою передислокацією непідготованих і без спорядження "мобіків". Хоча якраз щодо спорядження російське Міноборони певну логіку має: середня зарплата тих, кого навизбирували по глибокій провінції, це 15-20 тис. руб. А тут їм дали по 200 тис. руб. Виходить, 180 тис. руб. навіть з першої зарплати спокійно можуть витратити на спорядження. Хоч на спальник, хоч на форму, хоч на ще щось. І "мобіки" самі споряджаються, і армії менше головного болю з тим.

Я достатньо глибоко вивчаю історію, я неодноразово був в Росії (до війни), я достатньо тісно спілкувався з росіянами. Тож можу запевнити: закидати м'ясом – це був і залишається єдиний спосіб, яким Росія вигравала війни. Ні геніальних полководців, ні захмарної мотивації – це все вигадки ідеологів, такого ніколи не було і немає тепер. Тільки і виключно сотні тисяч й мільйони "м'яса", яким фізично закидували і ефективну зброю, і фахових бійців ворога.

Тому я не поділяю оце теперішнє легковажне ставлення до масштабу і якості мобілізації (хоча жартувати все ж не припиняю). Жартувати можуть хіба ті українці, що зараз на фронті. А ми всі в тилу маємо з жахом розуміти, що буде, коли Путін дійсно пожене мільйон "мобіків" – з зогнилими берданками, кривих-косих-вбогих, але – МІЛЬЙОН. Тоді на нас чекають реалії Другої світової, коли німецькі кулеметники реально божеволіли від гір кривавого м'яса на кількадесят метрів заввишки, через котрі "талановиті совєцькі полководці" і заградзагони НКВД гнали й гнали нові тисячі от власне таких практично неозброєних і зовсім не підготовлених мобілізованих, вчорашніх цивільних.

Європа також має ще трохи часу морально підготуватись до цієї апокаліптики. Бо зі значною ймовірність саме так і буде.

Адже те, що Путін після провалу бліцкригу звернеться до традиційного рішення просто завалити фронт м'ясом, – абсолютно логічний, історично обумовлений і зазвичай цілком виправданий алгоритм дій Росії. Бо притомні вороги з людським світоглядом і параметрами психіки просто такого не витримували.

Я можу хіба констатувати: ми витримати мусимо [тут має бути відсилка до оперативної психологічної підготовки бійців і цивільних, термоядерної ідеологічної накачки, щоб дійсно не божеволіли від того, що для росіян нормально, а нам дахи рве].

Оригінал