Перемога Усика дала йому право на спокуту

Якщо його братання з московитами закінчиться, він має шанс відновити свою репутацію

Інститут репутації – це коли погані вчинки пам'ятають, і людей, які їх роблять, не приймають в пристойному товаристві.

Інститут репутації стимулює публічний хейт і ігнор людей, які роблять погані вчинки. Таким чином людям, схильним до поганих вчинків, демонструються наслідки поганих вчинків і невідворотність цих наслідків. І люди намагаються поганих вчинків уникати, а суспільство стає здоровішим.

Через відсутність інституту репутації в Україні головред російської пропагандистської газети "Вєсті" Гужва спокійно ходив Києвом під час війни і чудово себе почував. Його найближча соратниця Крюкова дружила з головредом УП, яка позиціонує себе як патріотку, – Сєвгіль Мусаєвою. Їм всім разом тисла руки вся журналістська спільнота за ну дуже незначними винятками. На ефіри ходили Шуфрич, Бойко, Ківа, Новинський. Нам було некомфортно не подати руку поганцям, бо ж скандал, нащо це нам? А тим часом країна слабла, російський вплив зростав.

Сьогодні мене спитали в коментах, а шо я тепер скажу по Усику? ЗСУ перемогу присвятив, прапором обгорнувся – шах і мат, Марченко!

Скажу так. Усик робив погані речі в минулому. Все своє свідоме життя він топив за московських попів. Неоднозначно висловлювався про належність Криму. Коли в 2018 році його запитали, чий Крим, назвав це запитання собачим. Це дійсно дуже шкідливі речі від публічної особи для українського суспільства і, якби в Україні існував інститут репутації, за такі дії під час війни з Московією Усик мав би бути бойкотований. Частина суспільства його не сприймає.

Сьогодні Усик переміг. Він був з українським прапором. Він сказав достойні речі і присвятив свою перемогу Україні та ЗСУ. Це речі, за які Усику не буде соромно і за які ніхто йому не закине.

Чи змінив своє ставлення до Усика я? Ні, не змінив. Для мене репутація важлива. Я не подаю руку тим, хто робив погані речі. Навіть, якщо потім вони зробили щось хороше.

Чи значить це, що Усик пропащий і має бути вигнанцем все життя після своїх помилок? Ні, не значить. Сьогоднішні хороші вчинки дають йому право на спокуту. Я буду за ним спостерігати. Якщо хороших вчинків буде багато, а його "нє всьо так адназначно" і братання з московитами закінчиться, я можу примиритися з цим через якийсь час.

Але час має пройти і спокута відбутися. Це мій персональний інститут репутації. Сорі, але просто глорити за переможця – не моє.

Оригінал