Ломаченко, як і Усик, не вважає себе українцем

Проте переслідувати обох не треба – ми не Білорусь

Учинок Василя Ломаченка, коли він не взяв прапор України, а замінив його прапором Білгород-Дністровського, викликав би масу емоцій, якби це було вперше. Однак і Ломаченко, і його друг Олександр Усик такими витівками відзначаються не вперше. Їм важко здивувати українську громадськість.

Вважаю, що з огляду на вік, вони потихеньку починають позиціонувати себе не як спортсмени, а як політики-початківці. Водночас - ані Усик, ані Ломаченко не вважають себе українцями. І в цьому нічого дивного теж немає. В кожній країні знайдуться 10% населення, яке позиціонує себе патріотом іншої держави. От для цієї публіки й стараються Ломаченко та Усик.

Вони самі вибрали свій шлях, але навряд знають, що в політиці буває так само боляче, як і в боксі. Бо тут теж сильно б'ють.

Ломаченко наступного разу може вийти із прапором Одеської області. А ще краще – із прапором школи, в якій навчався. Цим він ще більше заінтригує публіку в залі.

А взагалі це не смішно. Уявляю, що би коїлося на війні на Донбасі, якби кожен із захисників України ходив під прапором міста, в якому він народився. Фронт би розквітнув у всіх кольорах веселки.

При цьому важливо не забувати, що ми живемо в демократичній країні й не треба переслідувати цих людей. Україна, слава Богу, не Білорусь, де спортсменів кидають за грати за їхні політичні переконання.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua