Запас удачі у шведів вичерпався на 43-й хвилині

Виграти нам допомогла м'ясорубка чемпіонату України

Футболісти – народ забобонний. Така вже це гра – один невдалий відскок м'яча може вирішити долю гри, долю команди в турнірі, а коли йдеться про європейські фінали, то навіть цілого покоління футболістів. На Євро-2021 цього добра скільки завгодно. Визнані світові зірки не влучають у ворота з кількох метрів, а скромні ноунейми забивають голи-шедеври. Коли гра йде "навиліт", коли все вирішується тут і зараз, без удачі ніяк. І це стосується всіх без винятку.

У грі проти Швеції тренерський цех української команди відмовився від усіх попередніх "творчих" задумів, і команда зіграла єдино можливим для нас способом – усі в захисті, а попереду як пощастить. П'ять захисників і два опорники у стартовому складі нагадали часи "консерватора" Фоменка. У нього теж позаду завжди було семеро – чотири захисники і троє опорних півзахисників. І головне – із Зінченка та Малиновського припинили нарешті ліпити "конструкторів гри". Перший залишився на лаві, а другий грав на лівій бровці так як і в "Манчестер Сіті" - отримав - віддав-відкрився. Залишалося лише терпіти і чекати удачі.

Наш суперник запас цієї удачі майже вичерпав у попередній грі з Польщею, коли у поляків м'яч вперто не ліз у ворота, а у шведів залетіло практично все. Останню ложку із цієї миски везіння шведи доїли на 43-й хвилині гри проти України, коли випадковий рикошет дозволив їм зрівняти рахунок. На цьому все для них закінчилося. Тепер вже у шведів м'яч не йшов у ворота. Нашим залишалося лише не наробити дурниць і дочекатися або шансу забити, або серії одинадцятиметрових.

Чи була удачею травма Бєсєдіна, після якої шведи залишились у меншості? Вийшло, що так – готовність українського футболіста ризикувати здоров'ям у боротьбі за м'яч психологічно надломила шведів і, навпаки, відродила у наших гравців почуття спортивної, і не лише, спортивної злості. А хто у світі краще за українців почувається у футбольній м'ясорубці, яка почалася на останніх хвилинах? У нашому чемпіонаті так грають завжди. Це був наш шанс, і ми перемогли.

Легенди про те, як це все було мудро задумано, напишуть вже потім. Так само як і роздадуть нагороди, навіть коли на Євро-2021 у нас, вірогідніше за все, їх не буде. А поки що будемо просто радіти футбольному щастю, яке ми всі таки заслужили! Може, тієї удачі ще й залишилось трохи на дні? Чому ні?

Микола Несенюк, для Gazeta.ua