Перегляд негативних новин підточує наше здоров'я

Психіка, як і тіло, потребує розслаблення, а не напруги, яка виникає після відчуття небезпеки та страху

Погляньте, ми живемо посеред бурхливого виру, де щосекунди на нас виливаються гігабайти інформації. Сучасний інформаційний медіа простір схильний давати максимум емоційного навантаження, адже вплинути на психіку та в чомусь переконати людину лише сухими фактами - неможливо. Наша психіка влаштована таким чином, що швидше відреагує на негативні події, адже це підсвідомо пов'язано з виживанням. Так само ми будемо завжди реагувати на позбавлення комфорту, оскільки ці інстинкти закладені в нас від народження. Приміром, нам доводиться їхати по розбитих дорогах. Ми шукаємо винного та проявляємо агресію. І так з приводу багатьох речей, які ми не можемо змінити. Однак наша особиста агресія на владу ніяким чином не впливає, а от здоров'я - підточує.

У психології існує поняття "хронічний емоційний тон". Якщо людина постійно перебуває у пригніченому стані, тоді й все навколо сприймає у чорних відтінках. Добрі новини вона не чує та відфільтровує як неважливі, прісні та нецікаві. Такі новини не знаходять емоційного відгуку, не резонують, адже не відповідають мікросвіту, в якому вона живе. Таким чином, кожен з нас знаходить саме ту інформацію, яка відповідає внутрішньому стану. Наприклад, в мене негативний емоційний стан і я маю потребу впевнитись, що це не я поганий, а світ – небезпечний та несправедливий. Я несвідомо натрапляю на відповідні новини, і довколишнє приходить у відповідність з моїм психоемоційним станом. Це дає певне полегшення та змушує знову шукати інформацію з певним емоційним забарвленням.

Не секрет, що негативна інформація призводить до стресу. Після перегляду випуску новин абсолютно нормальною реакцією організму може бути підвищення тиску або прискорене серцебиття. Якщо ж цей вплив є постійним і тривалим, то призводить до хронічного стресу, який, у свою чергу, дає соматичні розлади, наприклад, порушення балансу гормону стресу - кортизолу. У нормі цей гормон досягає свого піку зранку і поступово зменшується до вечора. При порушенні балансу кількість цього гормону зранку незначна - нам важко прокинутись, але ввечері ми відчуваємо сплеск енергії, не можемо заспокоїтись, а спокійна діяльність викликає роздратування. Це ознака підвищення кортизолу і ми не свідомо відчуваємо потребу у негативно забарвленому контенті знову і знову, бо це резонує з нашим внутрішнім станом.

Тож ми можемо говорити про неекологічність та забрудненість інформаційного простору. Інша справа, якщо мова про дійсно агресивний контент: сцени відвертого насильства, жорстокості, побиття, фрагменти розчленованих тіл тощо. Психотравма може виникати навіть тоді, коли людина стає свідком небезпеки, яка загрожує іншому. Тому, споживаючи тривожний контент, ми наражаємо себе на небезпеку та поглиблюємо існуючі стресові стани. В зоні ризику опиняються і репортери. Навіть здорова психіка не завжди має ресурси переробляти так багато інформації, яка лякає та змушує бути в тонусі. Можна заперечити, що ці сцени не страшніші за ті, що показують у бойовиках. Так, але з тією різницею, що під час перегляду фільмів наша психіка мобілізована та готова до сприйняття таких кадрів. А під час перегляду новин – ні. Про фільми ми знаємо, що це вигадана історія або за основу взята реальна подія, яка трапилася давно і не несе загрози. Новини ж сприймаються як відображення справжнього стану речей, ситуацій та подій в режимі реального часу.

Щоб захистити себе від негативного впливу інформації, розвивайте здатність максимально усвідомлювати власні емоції та реакції. У такому випадку ними буде важче маніпулювати. Варто шукати якісний контент, достовірні джерела і не перевантажувати психіку негативом. Перегляд новин перед сном - не найкраща турбота про психічне здоров'я: щоб організм мав змогу відпочити та відновитися – психіка, як і тіло, потребує розслаблення, а не напруги, яка природно виникає після відчуття небезпеки та страху.

Ольга Тимошенко, для Gazeta.ua