Хороший фахівець не працюватиме за миску рису

Скупий платить двічі

Дещо про ідею дешево найняти голодних після карантину працівників.

Це як підібрати бездомну собаку і годувати її вдвічі менше, адже раніше, живучи на вулиці, "вона і цього не мала!". Така собака буде з вами лише до того моменту, поки хтось, більш щедрий, не поманить її шматком краківської ковбаси.

Люди - істоти дуже кмітливі й заповзятливі. Пошукачі нічим не дурніші за роботодавців і вміють діяти не менш хитро і раціонально. Так, в безвихідній ситуації людина може прийняти поганий і навіть дуже поганий джоб-оффер. Але що потім? Спочатку ви будете дуже раді, що найняли хорошого фахівця задешево. Ви будете вводити його в курс справ. З ним будуть возитися і налагоджувати ділові стосунки колеги. Ви будете оплачувати їхній робочий час, інвестований в нового співробітника.

А новий співробітник, який прийшов до вас працювати не тому, що йому подобаються умови роботи, а від безнадії, буде розсилати своє резюме в агентства і ходити на співбесіди. Через кілька місяців він обов'язково знайде того, хто оцінить його адекватно і запропонує роботу не за миску рису, а за нормальні гроші. Він принесе вам заяву про звільнення і, з погано прихованим задоволенням, буде спостерігати за вашою реакцією.

У сухому залишку: економія кількох десятків тисяч гривень за ті місяці, поки у вас дешево працював фахівець, якому ви викрутили руки, скориставшись ситуацією. І в кілька разів більші збитки через втрату часу на його адаптацію, можлива ​​втрата клієнтів, можливий хантинг ним на нову роботу інших колег, яким ви теж недоплачували. Ну і ваш, власника бізнесу, час, що коштує набагато дорожче, який знову буде витрачено на пошук йому заміни.

Скупий платить двічі. Це не я сказав і це правда, як вона є.

Оригінал