Чи правий Трамп у тарифному протистоянні з Китаєм?

Президент США намагається виконувати передвиборчі обіцянки

Рішення президента США Дональда Трампа про запровадження мит на імпорт більше ніж 1000 товарів з Китаю та нещодавні кроки у відповідь з боку Пекіну, який заявив про плани обкласти ввізним митом деякі товарні групи, що імпортуються зі США – загалом до 128 позицій, викликало неабияку турбулентність на біржах, гострі експертні дискусії та сколихнуло цілий пласт публікацій у світових ЗМІ. При цьому, багато з них є доволі критичними до Трампа і містять закиди на його адресу у протекціонізмі і раптовому розв'язанні торговельної війни.

В цьому контексті доцільно слід згадати, що ще у серпні 2017 року президент США доручив провести розслідування щодо китайської торгової політики. Тоді у ЗМІ повідомили, що за його підсумками було виявлено низку "недобросовісних" практик Китаю, зокрема обмеження права власності для іноземних компаній. За деякими даними, така політика змушувала іноземні компанії передавати технології китайським. В доповіді також ішлося про докази того, що Китай створює "несправедливі" умови для американських компаній, спрямовує інвестиції в стратегічні галузі США, підтримує кібератаки.

Таким чином слід більш прискіпливо розібратися, чи правий Трамп у своїх сьогоднішніх діях. А для цього варто спробувати дати відповіді хоча б на такі, часом риторичні, питання:

Чи справдилися сподівання США на те, що надаючи свого часу Китаю доступ до власного ринку і можливість вільно працювати за стабільними правилами західної світової фінансово-економічної системи, він буде згодом їх дотримуватися у повній мірі?

Чи вірно діє Трамп, коли намагається виконувати свої передвиборчі обіцянки, покращати торговельний баланс Сполучених Штатів і захистити американську інтелектуальну власність?

Чи є послідовною сучасна політика США щодо КНР, якщо остання наразі є системним опонентом Вашингтону у багатьох найбільш актуальних питаннях сучасного міжнародного порядку денного, а у стратегії Національної безпеки від грудня минулого року названа "країною-ревізіоністом"?

Чи тотожні інтереси великих американських компаній-експортерів продукції до КНР, які мають на меті отримання максимального прибутку у короткостроковій перспективі, і стратегічні національні інтереси США, спрямовані на захист свого домінування?

Чи є виправданою турбота Адміністрації Трампа щодо збереження пересічними американцями робочих місць у промисловості, адже професійний статус має не лише економічний, а й соціально-психологічний вимір, формує свідомість громадянина і, таким чином, має велике політичне значення та багато у чому визначатиме майбутнє Америки?

Очевидно, американсько-китайські відносини є багатовимірними і потребуватимуть подальшого глибокого і, насамперед, об'єктивного аналізу.

Стосовного того, чи правий є президент США у запровадженні мит щодо Китаю, наразі можна лише стверджувати, що можливо не зайвою була б певна корекція Адміністрацією США самого алгоритму запровадження мит, зокрема проведення попередньої роз'яснювальної кампанії. Однак, безпідставними і непередбачуваними дії президента Трампа щодо Піднебесної сьогодні безсумнівно назвати не можна.

Головний урок, для українських політиків зокрема – безумовним пріоритетом мають бути національні інтереси, а не інтереси окремих компаній, які б аргументи щодо економічної вигоди вони не пред'являли. В кінцевому випадку виграє той, хто "грає в довгу", тобто розраховує на стратегічну перспективу, а не керується виключно сьогоднішньою кон'юнктурою.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua