Наша "еліта" - це гопники, совки, неефективні власники і держуправлінці
Петро Олексійович уявив себе, як і його попередники, богом, і вирішив перерозподілити залишки державних благ на свою користь, і в кишені своїх васалів
Тільки й чути всюди - криза, криза... Лякають кризою, спекулюють на кризі, прикривають кризою свої помилки і власну бездарність, закривають кризою масштабне розкрадання.
Насправді, криза - це не обов'язково погано. Криза - це зачинені двері, за якими або вирішення накопичених проблем, і рух вгору, або - порожня шахта несправного ліфта, і фатальне падіння вниз.
Кризою називається невідповідність між тим, як робиться, і як має робитися
Кризою називається невідповідність між тим, як робиться, і як має робитися. Якщо механізм, система, економіка, або держава не працює належним чином, це і є - криза. У цьому розумінні вся наша т.зв. "еліта" відзначена глибокою печаткою кризи.
Наша "еліта", яка живе за рахунок всіх нас, яка керує нами, - це, по суті, колишня партноменклатура та їхні діти, радянські чиновники і їхні діти, червоні директори і їх діти, кримінальні авторитети і їхні діти, - ті, хто в дев'яності присвоїв собі більшу частину національних багатств і захопив важелі управління державою.
"Еліта" - це гопники, совки, неефективні власники вкраденого, нікчемні державні управлінці. Щоб не відбувалося в країні і світі, їх завжди цікавить тільки хтивий процес набивання власних кишень. Звідси і вічна, перманентна криза - економічна, парламентська, урядова, президентська, політична. Криза через глистів.
Хтось зазвичай стоїть на шухері, поки пацани дерибанять країну
Ще при Кучмі помірні (злодії) перемогли пропащих шахраїв і беззаконників. Ті, що вижили в кримінальних війнах, певний час дотримувались негласних правила гри. Але надто жадібний Янукович правила порушив - почав не грабувати не лише населення (це святе), а й відбирати бізнес у опонентів, а незадоволених відправляти до в'язниці. Гангстерська війна "еліт", яка заново спалахнула, призвела до глибокої кризи державного управління, і стала ще одним джерелом і рушійною силою Майдану.
Майдан переміг, а разом з ним і нові/старі помірні прозахідні олігархи і казнокради. Війна на сході і загроза розпаду держави пригасили на певний час пожежу внутрішніх розборок. Петю посадили на царство. Домовилися. Але не надовго - Петро Олексійович уявив себе, як і його попередники, богом, і вирішив перерозподілити залишки державних благ на свою користь, і в кишені своїх васалів. І ось вам, будь ласка, - нова криза.
Все інше - розмови про світову політику, слізні спічі про інтереси країни, парламентські дебати, телевізійні шоу, глибокодумні розповіді про чарівних "технократів", що володіють надприродними здібностями - це декорації. Просто хтось зазвичай стоїть на шухері, поки пацани дерибанять країну.
