На цю дівчину я накинув оком ще років зо два тому. Вона мені сподобалась одразу. Але я (після того, як уперше оженився) привчив себе не любити киянок. І мені це добре вдається. А ця здавалася киянкою. Тоді чому сподобалася мені?
Та ось я здогадався запитати: "Звідки ти?" І все стало на місце: вона родом з провінції. Он воно що. Вона розповідала мені про містечко свого дитинства. Звідти родом композитор Дунаєвський і герой-підводник капітан Маринеско. Назви свого містечка вона не казала, та я здогадався сам. Я знав навіть більше — з мемуарів Гудеріана.
Фельдмаршал знався на комфорті, бо брав Париж
Той фельдмаршал від червня до вересня 1941 року зі своїми танкістами пройшов Білорусь і Смоленщину. Й усі оті три місяці ночував у машині, висунувши ноги з кабіни, бо ніде не знаходив пристойної хати. І от у вересні фельдмаршала перекинули з-під Москви до нас — взяти у кільце наші армії, що обороняли Київ. Кільце замкнулося якраз під тим містечком, звідки родом ця дівчина. І саме там, вперше за три місяці війни, фельдмаршал знайшов звичний, по-європейськи комфортний нічліг. Фельдмаршал знався на тому, бо брав Париж.
Ось чому та дівчина сподобалася мені одразу. Бо вона така сама тиха, охайна і затишна, як оте містечко. Проте його вона так і не назвала. Добре розумію, чому. Бо хто хоче, щоб з нього сміялися? Будь-якого сучасного киянина дуже насмішить слово з коренем "лох". А зветься те славне містечко — Лохвиця.
2 
1
Коментарі