У п'ятому класі мати принесла мені книгу Миколи Чуковського "Водії фрегатів". Так я дізнався про капітана Джеймса Кука й матроса Рутерфорда, який опинився в полоні в новозеландців. Але найбільше запам'ятав французького капітана Лаперуза.
Моя старша донька ніколи не читала такого.
— Я не люблю читати про подорожі, — сказала. — Якби щось філософське чи психологічне.
У восьмому класі хтось із хлопців побіг за нею і вколов булавкою. Зненацька нога підкосилася й Іра впала — перелом. Приїхали в лікарню робити рентген — дві години не було світла. Коли зробили — мало не здуріли. Діагноз: фіброзна дисплазія, пухлина кістки. П'ять операцій, і роки лікувань.
Після університету пів року пішло на пошуки пристойної роботи. Зрештою, донька плюнула на все й поїхала в Анкару. Працювала в ресторані. Швидко опанувала турецьку й готувалася вчитися на перекладача.
Якось серед літа написала:
— Батьку, в нас переворот. В Анкарі їздять танки, літають літаки. Час від часу гупають постріли з гармат. У подружки істерика. Вона забилася в підвал, плаче й рветься додому. Я ж нічого не боюся. Повідчиняла вікна, аби не повилітало скло.
Я ледве дочекався ранку.
У Туреччину донька більше не поїхала. Сама не хотіла.
— В Італії набагато краще, — сказала. — Більші заробітки, ближчий до нас менталітет.
Найліпша робота була в Ломбардії — поблизу Мілана.
— Знаю п'ять мов, — казала Іра. — Українську, російську, італійську, турецьку й англійську. В університеті я про таке і мріяти не могла.
11 лютого вона знову полетіла до Мілана. За місяць там розбушувався коронавірус. Збиралася повертатися, але передумала.
На щоденні дзвінки відповідає бадьоро.
— Батьку, сиджу в зачиненій квартирі. Не панікую. Одне погано — нудно. Дивлюся італійські серіали.
Я скидаю їй посилання на книжку Чуковського. Повна назва звучить так: "Капітан Лаперуз, який плив від нещастя до нещастя".
Мусить прочитати.
Коментарі
эх, помню, как смачно удавалось опускать на униане известного х"есоса-сифилитика, проплаченного троля - "вову со львова" (на униане писал под ником "воффка" и под кучей других - Greg, Петр, Herr Peter, Ostapenko Taras, Пластун-мозговед. иногда подписывался женскими именами). но потом мне стало неинтересно - в его-то возрасте, когда вовсю проявляются рецидивы сифилиса, да и недомерок у него не стоит давно (по его же признанию) - стало как-то даже жаль этого обконченного вафлиста. теперь он совсем редко на униане появляется и чаще всего пишет там под ником "alexander". зато здесь его высеры под разними никами ("рус", "українка", "добренько", "киевлянин" и т.д.) появляются регулярно. видать, фсб за "газету.юа" больше платит
Общение и знакомства на сайте
civarro.chatovod.ru
И нажуй эта статья нужна?!!!
Кому интересно на чем он ездил и на ком ездит? Пусть пешком бегает, бычара, ему это полезно.
А как же "купуй украинске и думай по-украински"?
Ну этот хоть тяжким трудом в спортзале, потом и кровью заработал свои деньги т.ч. пусть ездит на чем хочет, хоть на авианосце на своем по Киеву плавает, он по крайней мере это заслужил! В отличие от тех, кто с бюджеты отпилил денег и попокупали тачки себе детям, женам , любовницам и т.д. и сидят по телеку рассуждают какая машина лучше, какая быстрее((