Сьогодні в країні є дві діаметрально протилежні оцінки президентства Петра Порошенка. Одні кажуть, що п'ять років його правління були продовженням Майдану; другі – що вони були його запереченням.
Одні кажуть, що правління Порошенка було "проекцією" Революції гідності, її закріпленням у суспільстві, цементуванням її здобутків. Інші – що ці п'ять років одразу містили в собі ознаки реваншу, домовленостей зі старим режимом і місцевими феодалами, життя "по-старому" й огидної корупції.
Але правда в тому, що обидві оцінки мають рацію. Так, часи Порошенка закріпили Майдан як безумовну точку відліку нової України. Вони це зробили набагато більше, ніж часи Ющенка закріпили здобутки помаранчевої революції. Тепер наступний президент, хоче він того чи ні, має йти у фарватері, що його задали ці п'ять років.
І так, правління Порошенка містило багато брудних компромісів. Із деякими олігархами, місцевими феодалами, практиками старого режиму й корупцією.
Порошенко був гібридний президент, поєднуючи в собі старе й нове, пострадянськість і європейськість, реформи та регрес. Зрештою, він такий самий гібридний, як і багато хто з нас. І наше суспільство – таке ж гібридне, як багато інших суспільств перехідних епох. Україна після Майдану – це пострадянська Україна, яка хоче стати Європою. Колишня Малоросія, яка хоче стати Україною справжньою. Історія завжди – це великий парадокс, поєднання майбутнього й минулого, кроків уперед і назад. І це завжди складно, багатозначно.
Революції – це маски чогось більшого. Вони є лише інструментами в потужнішої і хитрішої леді: еволюції – повільної, парадоксальної, нелінійної. Еволюція ніколи не відбувається "по прямій": це постійно два кроки вперед, один назад (або й навпаки). Це завжди підпільне протиборство модернізації та реакції, тих, хто штовхає вгору, і тих, хто тягне вниз.
Революції хочуть радикальних змін. Але що радикальніші вони, то різкішим є спротив тих, хто їх не хоче.
Якщо революції стають радикальними, вони йдуть двома шляхами – або миттєвого знищення опонентів, або жорстокої реакції проти змін. Є неймовірні приклади, коли ці дві альтернативи поєднуються. Таким був, наприклад, сталінізм, жорстокий і у своїй революційності, й у своїй реакційності. І тоді жах стає нескінченний.
Парадокс України в тому, що попри постійні повстання країна все одно змінюється повільно. І це засмучує. Але ми не знаємо, що було б, якби вона змінювалася швидко. Чи всі виграли б від цих змін? Чи від них виграла хоча би більшість? Чи не виплекали б вони агресію з боку тих, хто змін не приймає і хто стає на шлях справжнього реваншу?
Порошенко не був радикальним реформатором – і через це в нас досі залишається мета. Він не побудував Європи в Україні, а тільки почав це робити – тому ми досі хочемо її тут побудувати. Він не подолав корупції – і через це ми досі хочемо її подолати. Нерішучість президента в деяких сферах призвела до того, що його гасло 2014 року, "жити по-новому", досі актуальне. Воно має довше життя. І європейський вектор, чиїм уособленням він у певний час став – попри електоральну невдачу самого президента, – досі важливий для більшості українців.
П'ять років Порошенка не стали стрімкою "кометою", що розрізає води на своєму шляху і здіймає хвилі. Але вони стали повільним лайнером, у чиєму фарватері рухаються менші кораблі.
Тому, якщо ви розчаровуєтеся в тому, що бачите навколо, варто пам'ятати ось про що: напрям руху часом важливіший за темп. Повільні, але незворотні зміни важливіші, ніж радикальні та зворотні. Непомітні події часто важливіші, ніж помітні.
Ми не знаємо, чи Зеленський буде продовженням Майдану. Але одним із чинників його появи є те, що суспільство продовжує бажати змін. Ми не знаємо, чи Зеленський здатний на них і чи він їх реально хоче – але їх прагне суспільство.
Драйв змін в Україні тільки починається. І він охоплює все більші частини населення. Важливо, як часто і як рішуче ми здатні виходити на Майдан. Але не менш важливо те, як рішуче і як самостійно ми здатні діяти щодня
Коментарі
Тварей регионалов, надо казнить судом Линча ! Если янукович не понимает, то обьясняю, Суд Линча не подчиняется уголовному закону, он есть проявление чаяний НАРОДА доведенных до точки кипения !
Я ЗА !
Геть з влади таких старих пердунів партії районів!
"Рано чи пізно українці піднімуться й усе заберуть. Думаю, нам удасться такого уникнути. " - уникнути не вдасться, думки про "уникнення" - це фантазія старого ПеРдугана
если мы будем всего избегать то грош нам цена да и вобще не место нам в украине а если боишся умереть за свой народ и за свою страну тогда чемодан вокзал и все четыре стороны а человек есть снедь червей так что улыбнись и готовься привет из днепропетровска
Буває! Коли ви при владі і забираєте в людей останнє всіми способами - матеріальне поліпшення вам гарантовано (в рази!!) і вже через пів-року!
Вот и выходит что мы с дуру хрен на хрен меняем - только время теряем, нужно этих раком ставить и пусть трудятся на благо народа, эти хоть пытаются реформы делать ,а пидаранчи только грабили да в офшорах прятали,мы и сегодня расхлёбываем плоды их правления,а то что делают ПР почувствуем лет через 5. А пока можем только советовать,хотя как сказал вчера Пасхавер; - советоваться с предпренимателями но налоговому кодексу ,это всё равно что советоваться с уголовниками по уголовному кодексу.
Что с "укр"ом советоваться по мозговой деятельности.То что делает ПР УЖЕ ЧУВСТВУЕТ ВСЯ УКРАИНА.
покращення для тупого лохторату при риганалах можливе тільки на цвинтарі - то істина- і чим скоріше лохторат зрозуміє- тільки тоді можливо буде якесь покращення
... Для всіх начальників, та наближених до корита (~10% населення) - покращення було завжди і є- і вони задоволені своїм життям- то така сама істина...
А де тумбочка з грошима? Що зникла? Тому і не можна покращити життя уже сьогодні? А може треба починати покращувати життя не з президента і його корешів?
Тумбочка - це була класика Януковича, але ж були ті які слухали Хама і навіть йому повірили. От дурні. А ще Хам брехав - що він приведе Україну в 20 найрозвиненіших країн світу за 10 років. Пройшло вже майже 2 роки, а ми чомусь не те що на місці стоїмо, ми стрімко скочуємося у прірву економічного і соціального краху і слухаємо, слухаємо маячню чергового брехунця, тепер це Рибак. От дурні невиліковні люди.
Как-же одинаковы они все. И в России, и в Украине. Также гладко трындят про улучшение жизни. А на деле - жить не дают, и сдохнуть не дают.
Їм — Потрібні десятиріччя. Навіть Хрущьов коли розводив народ "комунізмом" був скромніший і одночасно конкретніший в термінах. Тепер бандюки із "корочками" колишніх комуністів розводять людей. Може вже час дати цим "радєтєлям" по морді.
Zevs78, а чем ты занимаешся? Здесь не найдёш тех,кто работает. А твой принцип [Видалено]-не работать.
Чого це для депутатів життя покращилось, як тільки дорвались до влади, а для людей - такого не буває???????
Згоден. Тупі донецькі злодії крадуть багато, забирають бізнес і ломають його, як несвідомі діти ламають іграшки, щоб заглянути, а що там всередині.