За п'ять днів перебування в Мінську я витратив майже 200 гривень. Заробив грою на саксофоні – близько 100.
Наступним містом мого маршруту став російський Санкт-Петербург. Їду шістьма машинами – легковими, мікроавтобусами та вантажівками. Вперше за півтора року пересування автостопом мене підвозить жінка. Прямує до батьків у Полоцьк Вітебської області Білорусі. Працювала заступником директора з розвитку мережі магазинів взуття. Об'їздила 12 країн. Найдовше їду з далекобійником – 400 км. ДАФом везе моркву.
Кордон з Росією перетинаю без труднощів. 795 км до Петербурга долаю за 15 годин. О 6 ранку п'ятниці, 14 жовтня, стою неподалік Московського залізничного вокзалу. До нього прямує колона азіатів. Розбита на кілька групп, загалом їх до чотирьохсот чоловік. Кожен другий – з валізою.
– Туристи, – каже чоловік у стороні, затягуючи цигарку.
Товариш під'їжджає на Ford Focus. Живе в Санкт-Петербурзі понад рік. У нього тут - рідна сестра. Дідусь колись був економічним радником адмірала Олександра Колчака.
- Петербург – це місто мостів. Їх тут близько 800. Тут заможніше живуть, ніж у Києві. Середня зарплата – близько тисячі доларів. Пообідати удвох за 350 гривень – це норма, – каже російською. – На чотири дні приїхав? Тобі доведеться не спати й валитися з ніг, щоб хоч невелику частину міста побачити. Тут дуже багато пам'яток і красивих місць.
Зупиняюся в нього на квартирі в центрі міста. Після прогулянки повз Двірцеву площу, міст поцілунків, центральний проспект – Невський, Ісаакіївський собор, відправився в один з найбільших музеїв світу - Ермітаж.
Слідкуйте також за подорожжю Леоніда Єзерського на його сторінках у соціальних мережах:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100000057225766
https://vk.com/id3915378
Коментарі
9