Нардепи від БЮТ-"Батьківщини" заявляють, що в Україні наростають протестні настрої, на Сході нібито планують повстання. Опозиціонери сподіваються, що це дозволить звільнити Юлію Тимошенко.
Нещодавно був у Луганську. Проводили там круглий стіл щодо свободи мирних зібрань, мітингів і демонстрацій. Я не побачив у Луганську якогось накалу серед населення. Загалом мої враження від Луганська, що там усе достатньо спокійно.
Більшість акцій, що відбуваються в Україні, носять соціальний характер. Тобто люди виходять не через якісь політичні причини. Наприклад, мітинги на підтримку Юлії Тимошенко збирають набагато менше людей, ніж протестні акції тих самих чорнобильців, афганців, студентів, незалежних профспілок тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У весняних протестах головну роль відіграватиме Східна Україна
Цілком можливо, що представники фракції БЮТ хочуть видати бажане за дійсне. Звичайно, там відбуваються акції "бютівців" чи ще якихось партій. Але ми бачимо, що не тільки на Сході, а й у Центрі й на Заході більшість українців не хоче йти на політичні заходи. За нашим моніторингом, саме на соціальні заходи виходить більшість людей. Це приблизно 60% з усіх протестних заходів країни.
В Україні революція почалася ще з 2001 року з акції "Україна без Кучми". Тому що людей тоді вивели на вулицю соціальні причини. На сьогодні ці причини нікуди не ділися. Соціальні акції протесту відбувалися й за "помаранчевих". Тому що "помаранчеві" - так само представники великого капіталу, як і "біло-сині".
У 2010 - 2011 роках почастішали акції саме з соціальними вимогами. Наприклад, студенти в 2010-му добилися відміни платних послуг, дрібні підприємці добилися "вето" на Податковий кодекс. Ми бачили масові акції протесту проти Житлового кодексу, мітинги афганців, чорнобильців тощо. Тобто те соціальне невдоволення продовжується. І саме ці так звані реформи, що проводить Партія регіонів, проводили раніше й "помаранчеві". У результаті все більше поглиблюється прірва між капіталом і між тими людьми, які власне створюють багатство України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли потеплішає, почнуться шахтарські страйки - Волинець
Рано чи пізно це виллється в широкі акції протесту. Коли вони відбудуться - сказати важко. Але я думаю, що в цьому році всі ці протестні настрої будуть каналізовані. З одного боку відбудеться Євро-2012, а з іншого - вибори до парламенту. Тому чекати зараз якогось соціального вибуху, тим паче з вимогами звільнення Юлі - марно. У цьому році таких масових протестів, швидше за все, не буде.
Однак в парламент знову пройдуть представники великого капіталу, як від Партії регіонів, так і від БЮТ. Люди побачать, що нова Верховна Рада нічого не змінить і продовжуватимуться ті ж самі реформи. Тоді, я думаю, що з 2013 року можна очікувати цього серйозного людського спротиву.
Якщо брати якісь аналогії, у 2000 році була загибель журналістів. У нас і до того журналісти зникали, й після того. Вихід України на Майдан, коли почалася акція "Україна без Кучми" - це був сірник, піднесений до бочки з порохом, яка вже стояла готова. Ця бочка і була тими соціальними протиріччями, які визріли в Україні до того часу. Якщо ж цей накал уже стоїть, тоді достатньо будь-якого сірника, щоб він вибухнув. Сьогодні це можуть бути чергові вбивства мажорами, якесь рішення влади абощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виклики революції: все ще попереду
У 2004 році приводом до вибуху були вибори. Тоді люди виходили на вулицю так само, як і в 2001-му - з соціальних причин. Просто їхні вимоги оратори на сцені Майдану обмежували тільки "Ющенко - Так!". Тому "помаранчеві" події, які власне не були революцією, зазнали моральної поразки.
Український народ мирний і всі акції, що відбувалися останнім часом теж були мирними. Але революція - це зміна систем. Ця зміна може відбуватися різними методами - і мирними, і парламентськими, і мітингами, і зброєю. Все залежить від того, наскільки влада буде опиратися неминучості.
У 2012 році, принаймні поки що, ми бачимо зменшення тиску на мирні зібрання українських громадян. Можливо, це пов'язано з тим, що українські громадські організації відвоювали собі й тепер відстоюють той невеличкий простір свободи в плані мирних зібрань. Тож зараз таких уже жорстоких розгонів, які ми бачили в 2010-11 роках, значно менше. За три місяці 2012 року помітне зменшення цього тиску з боку влади.
3 
1
Коментарі
39