понеділок, 04 лютого 2013 00:15

"Таких, хто постарше, ніхто не хоче брати"

Автор: фото: Анна Бова
  Лікар швидкої допомоги Інна Кушнір вишиває картину у кімнаті відпочинку між викликами
Лікар швидкої допомоги Інна Кушнір вишиває картину у кімнаті відпочинку між викликами

Від 1 січня Вінницьку область поділили на медичні округи з центрами у Вінниці, Жмеринці, Хмільнику, Бершаді, Тульчині та Гайсині. На виклики "швидкої" тепер виїжджає найближча до хворого машина. Обслуговують лише екстрені випадки.

30 січня чергуємо на центральній міській станції швидкої допомоги по вул. Ширшова. О 9.00 у кімнаті відпочинку медики бригади п'ють чай. Лікар 30-річна Інна Кушнір вишиває картину, фельдшери 27-річний Олександр Педосич та Ігор Горовенко, 38 років, дивляться по ноутбуку медичний серіал.

— За день кожна бригада виїжджає чотири-вісім разів, — каже Інна Кушнір. — Із будь-якої проблеми дзвонять у "швидку". В нас вже анекдот ходе: все, що болить до пояса — це серце, нижче — це почки. Буває, вигадують, що багато крові, щоб на виклик приїхали. Недавно їздили до студентки, що порізала вени. У гуртожитку нас зустрів хлопець, веде у кімнату. Дорогою розповідає, що він посварився зі своєю дівчиною, вона порізала вени і стікає кров'ю. Але в кімнаті дівчини не було. Хлопець хвилин 20 шукав її по гуртожитку. Оглянули рану — вона не схожа навіть на царапину кота.

О 9.59 по радіо передають, що є виклик. Людині на вулиці погано. Лікарі схоплюються, до машини вибігаємо за півхвилини. За 8 хв. прибуваємо на місце, повертаємо у двір 9-поверхівки. На снігу лежить чоловік, біля нього двоє перехожих.

— Та він п'яний, іти не може, засипає на ходу.

Медики швидко роблять масаж больових точок за вухами, аби привести чоловіка до тями. Та й після того він не може сказати навіть своє ім'я. Ведуть попідруки до машини. При собі той має лише мобільний телефон та 1,5-літрову пляшку міцного пива. Лікар знаходить номер матері. Уточнює ім'я та повідомляє їй, що його везуть на госпіталізацію у лікарню №1.

— Через отаких нас часто матюкають, буває, погрожують убити, як не приїдем, — говорить Олександр Педосич. — А ще кілька чергувань тому позвонили, що 40-річна жінка втрачає свідомість. Приїжджаємо. У квартирі дві літні жінки і чоловік. Усі нетверезі. Посеред кімнати лежить наша непритомна пацієнтка, біля неї стаффордширський тер'єр. Просимо забрати пса. Господар бере його за ошийник і хвіст, хотів відігнати. Та через те, що на ногах не тримається, кидає собаку на лікаря.

Медики згадують, як на початку місяця їздили на виклик до 98-річного чоловіка.

— Приїхали, дивимося, пацієнт при смерті. Весь у гамні та ще й з кров'ю. А жінка криком кричить забрати його з хати, хай умирає в больніці. Навіть на гарячу лінію на нас жалілася. Мусіли діду міняти памперс, — додає фельдшер Ігор Горовенко.

За півгодини знову їдемо на виклик. У приватному будинку задихається чоловік. Йому 74 роки. Інна вимірює тиск, слухає дихання. Ігор робить кардіограму. Бригада працює здебільшого мовчки. Кожен знає, що і коли потрібно зробити.

— Не завжди можем визначити, в яку лікарню візьмуть. Таких, хто постарше, взагалі ніхто не хоче брати, — пояснюють. — Хронічних хворих повинні вести сімейні лікарі. Але люди до них не звертаються, бо часто й не знають своїх лікарів.

За день у "швидкої" було п'ять викликів.

— Варто було їхати лише до діда, який задихався. Решта — змарнований час, — підсумовує Кушнір. — Ще на одному констатували смерть. Поки дочекались міліції, пройшло дві години.

350

гривень у середньому коштуватиме виклик приватної швидкої допомоги у Вінниці. Можуть виїхати у будь-який час і район. За кожен кілометр дороги доведеться віддати 13 грн.

250

гривень обходиться виклик державної "швидкої". Перебувати у хворого медики можуть не більше години. Найчастіше викликають люди віком від 35 до 60 років.

 

Зараз ви читаєте новину «"Таких, хто постарше, ніхто не хоче брати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути