— Больше всего клиентов в пятницу и субботу. Столик на четырех посетителей приносит 5–7 тысяч гривен, — каже киянин Андрій Мартинов, 27 років. Працює барменом в елітному ресторані столиці четвертий рік. Розповідає, скільки київські багатії витрачають на дні народження, корпоративи, свята.
— Минулої суботи в нас банкір 50-річчя відзначав. Приїхав із двома охоронцями та дружиною, якій ще 20 років нема, — розповідає Андрій. — Я його добре знаю. Бо за півроку до цього через нього закрили ресторан на спецобслуговування. Своїй дівчині освідчувався при свічках. Наша директор думала, він і весілля в нас гулятиме. Але одружувалися вони в Іспанії.
На день народження запросив 50 гостей. Казав: матиму по гостю на кожен рік. Подарунки відвозили трьома машинами. Один гість у туалеті забув смартфон за 30 тисяч гривень. Передзвонили на останній набраний номер, попали на помічника депутата. За телефоном приїхав охоронець. Передав "дякую" від власника й тисячу гривень.
Адміністратор уже попередила, що на Новий рік працюємо дві зміни разом. Ще в жовтні замовили два зали на 31 грудня. Від 23 по 29 грудня маємо 14 новорічних корпоративів: вісім — у ресторані й шість — на виїзді. Торік у грудні мали всього чотири. Новорічні вечірки фірми влаштовували в офісах власними силами. Хтось від розваг відмовився через війну, комусь не по зубах стали нові ціни. За співробітника в ресторані треба щонайменше 800 гривень заплатити.
У меню ресторану — гарніри й салати від 200 до 800 грн. Середній чек становить 1,5 тис.
— Чайові лишають великі. Офіціант за день легко може заробити 300 гривень, — говорить Андрій. — Ставка у всіх — 1,2 тисячі. Попадаються жлоби: замовлять фуа-гру (гусячу або качину печінку. — "ГПУ") під малиновим соусом за 500 гривень, а на чай залишать п'ятірку.
Постійних клієнтів офіціанти й бармени знають. Вони меню не просять і назв страв не запам'ятовують. Тільки кажуть: "Мне как всегда". Люблять пасту, лазанью, різотто. Їдять мало, більше п'ють. Одного суддю в минулий вівторок попід руки виносили. Сам випив півпляшки віски. Але приїхав до нас уже піддатий. Посадили в таксі, хоча рвався до своєї машини.
Якщо приходять після важких переговорів, то беруть горілку. Якщо ще мусять домовлятися — коньяк. Шампанське замовляють, коли підписали вдалу угоду чи щоб обмити нову машину або квартиру. Пляшка — від 300 до 4 тисяч гривень.
У червні обслуговував весілля на виїзді. Одружувалася донька прокурора із сином депутата. Кожен другий тост піднімали за мир. На бутерброди замовили 2 кілограми чорної ікри. Весь стіл був із морепродуктів. Рибу смажили, коптили, фарширували. Від іншого м'яса відмовилися. Батьки вручили нареченим ключі від 5-кімнатної квартири на Осокорках. Одна з гостей подарувала весільну подорож до Маямі на 21 день.
— На барі працювати важко. Кожного треба вислухати і щось порадити, — продовжує Андрій. — У жовтні підсів до мене араб. Ламаною англійською жалівся, що повія обікрала. Пустив у квартиру. Дівчина його снодійним накачала. Винесла ноутбук "Еппл", гаманець із кредитками і 2 тисячі доларів. Навіть запонки із сорочки обрізала.
Потрапити на роботу в такий заклад важко. Крім резюме, вимагають відгук попереднього роботодавця. Треба добре знати англійську. Дівчат беруть модельної зовнішності, хлопців — зростом понад 180 сантиметрів. На роботі заборонені службові романи. Але офіціантка із сомільє зустрічається, а моя дівчина в нас два роки адміністратором працювала. Після Нового року плануємо одружитися.
Улітку мене запрошували на роботу на лайнер. Міг побачити півсвіту, обіцяли 2 тисячі доларів зарплати. Але дівчина вагітна, тому лишився в Києві. У березні стану татом. Тут заробляю 8 тисяч гривень на місяць. У вихідні даю бармен-шоу на весіллях і днях народженнях. Це приносить ще 3–4 тисячі.
3 
1
Коментарі