— За день я проигрывал в подпольном казино до 20 тысяч гривен. Когда банк перестал выдавать деньги, покупал в кредит телефон или ноутбук. Продавал его в интернете и продолжал играть. Друг доигрался до того, что заложил в банке свою квартиру. Когда он проиграл последнюю тысячу — шуганул с 11-го этажа. Оставил жену с двумя детьми на улице. Родители боялись, что меня ждет такое же. Заставили уволиться с работы. Полгода лечили от игромании, — розповідає киянин Дмитро Цибульський, 26 років.
Завдяки його скаргам у правоохоронні органи в місті закрили три інтернет-кафе. Такі працюють під вивісками "В мережі", "Онлайн", "Лото-маркет", "Золотий кубок". Деякі називають клубами покеру чи більярду.
28 вересня близько 20:10 Дмитро веде до грального салону на бульв. Перова під вивіскою "Інтернет-центр". У сусідньому будинку працюють ломбард, обмінник валют і кредитна спілка. На стоянці припарковані дві "Ауді" і чотири "Мерседеси". Зал на 20 комп'ютерів заповнений. Адміністратор просить почекати 10 хв. Із холодильника дістає пиво, пропонує каву. Документи не вимагає.
— Отому хлопцеві під стіною ще 16 нема. Це не перше кафе, де я його ловлю, — Дмитро показує на русявого юнака. — Половина гравців — наркомани й алкоголіки. Нестача готівки — не проблема, позичить кредитна спілка. Головне — мати при собі паспорт і код. У борг грати не дозволяють. Буйних охорона виводить через чорний хід.
В "Інтернет-центрі" підлога застелена ковроліном. На столах монітори "Самсунг" і брудні клавіатури. У залі — димова завіса. Біля кожного другого клієнта стоїть попільничка. Кондиціонери вимкнені.
Адміністратор пропонує комп'ютер біля стіни. Поповнюємося на 200 грн.
— Цих грошей нам вистачить десь на 5 хвилин, — попереджає Дмитро. — В ідеалі клієнт повинен спускати 50 гривень за хвилину. Такою є мінімальна ставка. Тоді відіб'ється безкоштовне пиво і коньяк.
Адміністратор дає талон. На ньому — набір чисел. Вводиш у комп'ютер і граєш. Програма встановлена на сервері. Інтернету немає. Програємо 200 грн за 5 хв. Хлопець навпроти виграє 500 грн.
— Це підставний. Такі є у кожному закладі. Йому ніби щастить. Ти теж хочеш виграти. Ставиш все — і програєш, — пояснює Дмитро. — Є значно крупніші казино з ігровими автоматами і столами для покеру. Працюють здебільшого під прикриттям дорогого ресторану чи готелю. На одному з них бачив вивіску "Аптека". Там торгують наркотиками. В елітних казино закритого типу люблять відпочивати депутати й бізнесмени. Туди пускають через пароль або за рекомендаціями. Боротися з ними — все одно, що з вітряками. Викликаємо поліцію в центр, а вона 3 години їде. Казино закривають від сили на кілька днів.
Мають покровителів у поліції й Верхній Раді. Закрити їх тяжко навіть за рішенням суду. Власники змінюють назву й місце реєстрації закладів. Інтернет-кафе записують на підставних людей, які не здогадуються про це. Якось вели своє розслідування й вийшли на Павла Івановича із села під Одесою. Сім років тому вийшов із колонії. Не знав, що на нього записали три інтернет-клуби.
Киянка 24-річна Анна Глушак сім місяців працювала адміністратором в інтернет-кафе біля залізничного вокзалу. Платили 18 тис. грн.
— Зміна тривала 12 годин. З персоналу ще був директор, два охоронці й адміністратор, який мене підміняв, — розповідає Анна. — Заклад працював цілодобово. За день приносив до 300 тисяч гривень виручки. Люди за вечір програвали по 50 тисяч. Вчили не віддавати одразу весь виграш. Пропонувати клієнту ще пива й продовження гри. Тоді вони все спускають. Найбільша виручка — по п'ятницях у кінці місяця. Контингент — чоловіки й жінки до 50 років. Якось на казино напали хлопці в балаклавах і з битами, розгромили всі комп'ютери. Для таких випадків маємо "тривожну кнопку". Приїхала наша бригада швидкого реагування. Хлопців заламали. Через тиждень двоє з них влаштувалися до нас охоронцями. Зарплату мали від тисячі доларів.
Букмекерські контори й казино в Україні заборонені з весни 2009-го.
Зараз у Києві близько сотні ігрових закладів, розповідають експерти з карного розшуку. Річний оборот коштів такого бізнесу по місту — до $1 млрд.
Легалізація казино поповнить бюджет на п'ять мільярдів
— Якби ігровий бізнес вивели з тіні, це приносило б у бюджет 5 мільярдів гривень податків на рік, — каже бізнес-консультант 48-річний Володимир Мусійчук. Вважає, що казино й інтернет-кафе слід винести за межі міст.
— Їх можна відкривати біля аеропорту "Бориспіль" чи в 5-зіркових готелях. Необхідно створити "чорний" список ігроманів. У казино не допускати людей, які самі написали відповідну заяву або за них це зробили найближчі родичі.
3 
1
Коментарі