— Треба максимально використовувати власні ресурси, аби менше газу імпортувати, — каже Костянтин Галушко з Укргазвидобування. Разом їдемо до села Літня Дрогобицького району Львівської області на газове родовище. Там установили дожимну компресорну станцію. Це дозволить збільшити видобування газу на 20%. До кінця року таких станцій буде чотири — дві на Львівщини, стільки ж у Харківській області.
— Станція допоможе збільшити видобуток до 10 мільйонів кубометрів на рік. У надрах є активні й пасивні запаси. Активні — ближче до поверхні — пробурили і добули. Пасивні треба витягувати. Для цього й будують дожимні станції, — пояснює дорогою. — Активні запаси швидко вичерпуються. Пасивних по Україні близько 60 мільярдів кубометрів. Для будівництва таких станцій і пробурення родовищ треба близько семи-восьми мільярдів на рік. Раніше газ був дешевший — нам коштів бракувало. Тепер продаємо Нафтогазу по півтори тисячі гривень за кубометр. Але держава підняла ренту до 70 відсотків — ми знову втратили фінансову можливість щось оновлювати.
Біля вхідної брами Летнянського родовища зустрічає майстер із видобутку газу 30-річний Юрій Луковецький.
— Якщо хтось курить, прошу це зробити за межами нашої території. У нас тут така попільничка стоїть, — праворуч показує півметрову трубу у формі цигарки з фільтром.
Ідемо до кабінету головного інженера.
— Перед екскурсією проведу інструктаж, як поводитися на об'єкті. Не можна відкривати крани. Дивіться під ноги, бо завершується будівництво, — із великого прозорого мішка роздають білі каски. Розписуємося в журналі.
— Наша служба безпеки відповідає, аби чужих на території не було. Та сюди дуже й не лізуть. Це ж не "Світоч" — шоколадку не винесеш, — піднімаємося вгору. Безперервно шумлять двигуни системи. — У нас правила суворі. Якщо трапиться невелика поломка, призупиняється весь видобуток. А час — це гроші. Для порушників установили дисциплінарні покарання — знімаємо премії, радикальні — звільнення з роботи. Кожен працівник має книжечку з талонами. За порушення вилучаємо талон. Якщо протягом року два вилучено, позбавляємо премії на рік. Правда, поки що обходилося без звільнень, — каже Луковецький.
Поряд — дві компресорні станції. Більша зведена 1994 року. Нову мають запустити наприкінці травня. Стара — сіра, труби нової пофарбовані в жовтий і синій кольори.
— Тут працюють 20 людей, постійно на зміні двоє чергових операторів і машиніст станції, — піднімаємося до газорозподільчої гребінки. — Газ із свердловин заходить у компресор через гребінку. Направляється двома потоками в сепаратор високого та низького тиску. Високонапірний іде у трубопровід, низьконапірний — на дожимну станцію, а потім — у сепаратор високого тиску. Стара станція і морально, і технічно застаріла. Побудована на основі корабельних двигунів. Працюють дві машини, більше таких в Україні нема. Деталь до них доводиться довго шукати або самим виготовляти. Нова — на двигунах американської моделі "Аріель" та "Аякс". Машини працюють на газі.
Поряд — нова системи осушування. Її теж запустять наприкінці місяця.
— Досі осушка газу робилася рідким рідинопоглиначем. Тепер перейшли на цеоліт — твердий рідинопоглинач, — тримає кульочок із горошками, схожими на круглий рис. — Дві бочки наповнені таким порошком, він вбирає вологу. Установка збільшує калорійність газу, той стає якісніший — чайник на плиті швидше закипить. За кордоном на заправках газ продають на вагу, у нас — на літри. Іноземці платять за калорійність, ми — за кубометри. Тепер знатимемо, за що платимо, — у квартирах стане тепліше.
Із цеху на обід іде машиніст екологічних компресорів 55-річний Степан Радовицький.
— На роботу приходимо на восьму годину, переодягаємося, записуємося, робимо обхід. Працюємо до сьомої. Нічна зміна — з сьомої до восьмої ранку. Робота — важка, чоловіча. У нас із жінок лише прибиральниця та хімлаборантка, — йде до виходу. — Обідати додому їжджу, недалеко живу. На газовому родовищі працюю, але три роки тому вдома поставив котел на тверде паливо. У нас поряд ліс, треба привезти дров. Мусимо економити, куди діватися?
На Летнянське родовище приїжджають керівник Укргазвидобування 45-річний Сергій Костюк та директор Львівгазвидобування 61-річний Олександр Сендега. Оглядають станцію, вивчають креслення.
— Блок заввишки 11 метрів. Боялися, щоб вітром не здуло. Та тут дали міцний фундамент, — звітують працівники. Костюк ствердно киває головою.
— Ця станція — один із етапів економії газу для України. Вона дозволить продовжити життя старому родовищу, — каже Сергій Костюк. — Протягом чотирьох-п'яти років хочемо поставити ще вісім-дев'ять модернізованих дожимних компресорних станцій. Без таких устаткувань ці родовища перестануть давати газ. Державного фінансування нема, нам допомагають іноземні інвестори. Устаткування постачаємо з Америки, Аргентини, Європи. Не можемо обійтися без імпортного газу. Торік в Україні використали 40 мільярдів кубів, наша компанія добула 15 мільярдів (це 75% видобутку в Україні. — "ГПУ"). Дефіцит — 20–25 мільярдів. Розробимо родовища. Надіємося, що зможемо видобувати 17 мільярдів кубометрів.
У жовтні на Харківщині відкриють Хрестищенську та Червонодонецьку дожимні компресорні станції. Це збільшить видобуток на 300–400 млн "кубів" на рік.
Укргазвидобування експлуатує 139 родовищ.
3 
1
Коментарі