В анексованому Криму зникло сільське господарство, що вимагає великої кількості прісної води. Найгірше — з вирощуванням рису. Через занепад галузі десятки тисяч кримчан втратили роботу, говорять експерти.
— Більшість території півострова — це степи. А ще 60 років тому він був напівпустелею і там нічого не вирощували. Життя Криму дала саме дніпровська вода, — говорить Олександр Лієв, 44 роки, колишній міністр туризму півострова. — По Північно-Кримському каналу приходило майже 1,4 мільярда "кубів" води. 700 мільйонів ішло на затоплення 30 тисяч рисових чеків (ділянка ріллі для вирощування напівводних культур, що заливають водою і огороджують валами. Тоді вода не розтікається. — ГПУ). Культуру вважали пріоритетною в аграрній політиці півострова. Виробляли 80 відсотків загальної кількості рису. Він був кращий і корисніший за китайський чи в'єтнамський.
Рис на півострові зовсім не вирощують останні п'ять років.
— Без дніпровської води це неможливо, — додає Лієв. — Занепадають без вологи соя, соняшник і корми для тваринництва. Безробітні кримчани виїжджають. У селах позалишалися переважно літні жінки. Аграрні проблеми Криму не турбують Росію. Вона його анексувала для будівництва військових баз.
Коментарі