852 дні під час Другої світової війни провів у своїй штаб-квартирі "Вовче лігво" Адольф Гітлер. Її залишки поблизу польського міста Кентшин доступні для туристів.
"Вовче лігво" лежить серед мазурських боліт на північному сході країни. Ще до Першої світової війни місцевість була популярною для будівництва тут бункерів. Адже ліси, болота та суцільна лінія озер виконували природну оборонну на маскувальну функції. З тих часів на Мазурах залишилося 140 зруйнованих бункерів.
Найвизначніші, "Вовче лігво", почали будувати 1940-го. Вони мали стати центром координації воєнних дій під час війни з Радянським Союзом.
"Штаб-квартиру Гітлера будували до 1944-го року 15-20 тисяч німців. На території у 300 гектарів було 130 будинків і 80 бункерів. Навколо все оточували болота, - розповідає Роберт Врубель, директор туристичної організації "Земля Мронговська". - Ліс виконував роль природного камуфляжу. Згори бункери було важко розпізнати. Стіни вимазували тинком з травами. На дах насипали землю, висаджували дерева і кущі".
Бункери висотою у двоповерховий будинок розкидані серед лісу. Де-не-де зустрічаються їхні брили порослі мохом - залишки після руйнування. Голими вікнами світять цегляні стіни офісів, де працювала канцелярія командування Вермахту.
"Біля бункерів стояли звичайні дерев'яні будинки. На випадок бомбової атаки швидко можна було перейти в бункер. Він не мав вікон. Дах робили пірамідальний, щоб бомба скочувалася і розривалася долі, - продовжує Роберт. - У бункері Гітлера була спальня з простим вмонтованим до стіни ліжком, стільцем. Гітлер єдиний, хто ночував у бункері. Це вплинуло на його здоров'я. Конденсат від дихання накопичувався. Тому було волого і холодно. Згодом у фюрера почалося безсоння, проблеми з м'язами і шлунком".
Таємну назву ставки "Вовче лігво" вигадав сам Адольф Гітлер. Хоча територія була таємною, та мала цивільну телефонну лінію. Щоб на станції у Кентшині з'єднали зі штаб-квартирою, слід було сказати пароль - "вовче лігво".
"Комплекс складався з трьох зон, - каже Врубель. - У зоні №1 жили найважливіші особи – Мартін Борман, Генріх Гімлер, Гітлер. Останній інколи залишав територію. Але постійно повертався. Бо усі звіти з війни стікалися сюди.
Читайте також: 240-літня церква збереглась у первинному вигляді
У зоні №2 жили працівники, працювали магазини, телефонна станція, ресторани, був пляж – звичайне собі місто. Тут мешкало 2,5 тисячі солдатів.
Третя зона була зовнішньою, замінованою на кілька кілометрів.
Коханці Гітлера Єві Браун заборонили сюди приїжджати. Тут при офісах працювало всього 24 жінки. У перукарні, магазинах, на пляжі обслуговували чоловіки. Якщо хтось хотів розваг з жінками, їхав у Кентшин".
"Вовче лігво" так ніколи і не бомбардували противники. Бункери підірвали самі німецькі війська, коли відходили з поразкою.
"Підірвали, щоб залишилося менше даних про їхні оборонні технології, - додає Роберт Врубель. - Закладали вибухівку, і вона висаджувала стіни зсередини. Брили розліталися на 70 метрів. Фундамент залишався – він сягає п'ять метрів у глибину".
Для туристів "Вовче лігво" відкрите з 8.00. Від Кентшина можна доїхати рейсовим автобусом або на таксі. У будинку особистої гвардії Гітлера діє готель та ресторан з мазурською кухнею. Вхідний квиток на територію коштує 15 злотих - 100 грн.
3 
2164
Коментарі