Роксолана побувала в Австрії вже вчетверте, відвідала Відень, Зальцбург та Грац. Кожного разу це були мандрівки вихідного дня, востаннє поїздка була цільовою – відвідати культурні осередки країни.
"Перше, що мене вразило, коли приїхала до Австрії, надзвичайно чисті вулиці, - ділиться спогадами дівчина. – Архітектурна доглянутість і насичене мистецьке життя. Архітектура Австрії – це її козир".
Роксолана каже, Австрія відразу закохує в себе Альпами та архітектурою: величною, іноді помпезною, вишуканою, з нотками аристократичності.
"У Відні подих перехоплює Штефанс Дом (центральний собор), Карлова церква, - продовжує вона. - Насправді церков у Відні дуже багато, всі вони унікальні в своєму роді і попри стильові особливості: переважно бароко та готика, щоправда готики менше, зберігають свою неповторність та несхожість з іншими".
Мандрівниця зауважила, що австрійці інтелігентні та виховані, до туристів приязні, з ними легко можна знайти спільну мову – всі володіють англійською, поведінка в транспорті та громадських місцях відмінна.
"Пересуваються люди здебільшого метро: підземним, наземним, автобусами, трамваями, велосипедами, - усміхається. – До речі, жодного разу не бачила п'яних, в громадських місцях ніхто не курить. Не траплялись мені у мандрівці й люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, які б демонстрували свої стосунки. Хоча у Відні є гей-клуб. Не пригадую жебраків, хіба що одного разу цигани підходили за милостинею. В столиці є вуличні музиканти. Локалізуються вони здебільшого в центрі міста. Востаннє це був чорношкірий хлопчина, років 25-ти, співав якусь авторську музику і танцював під неї ж".
Дівчина розповідає, що під час поїздки відвідувала австрійську школу і разючих відмінностей від української молоді не побачила – ті ж захоплення та заняття: музика, скаутська організація, релігійні спільноти. Більшість школярів шукають підробітків у поза навчальний час.
Одягаються австрійці у 90-та відсотках в стилі кежуал, втім кожен намагається засвідчити свою особистість якоюсь яскравою деталлю, здебільшого це стильні аксесуари.
"Національна кухня смачна: нікого не залишають байдужим їхні штрудлі та шніцелі. І потім навіть асоціюються з країною, - додає дівчина. – Для мене Австрія – це архітектура, штрудлі, цукерки "Моцарт кугель", побережжя Дунаю ввечері, яке відрізняється, до речі, від інших європейських, і музеї. Ну, а ще настрій і ритм життя австрійців. Він мені надзвичайно імпонує – люди не квапляться шалено, як у Києві, наприклад, але й не є равликами. Все помірковано – не загубишся і не потерпиш від біганини".
3 
2164
Коментарі
3