
44-річний Тіто Віланова залишив посаду головного тренера іспанської "Барселони". Фахівець працював на ній рік і повернув клубу титул найсильнішої команди країни. Через загострення онкологічної хвороби змушений припинити тренерську діяльність.
— Не думаю, що відхід Віланови з "Барселони" позначиться на позиціях клубу в сезоні 2013/14, — каже заслужений тренер Сергій Морозов, 63 роки. — Це одна з тих команд, яка взагалі може грати без тренера. Там "тренерів" п'ять-шість чоловік: Хаві, Іньєста, Мессі тощо.
Керівники клубу дещо неправильно розцінили ситуацію, у яку потрапив Тіто. З цією хворобою не жартують. Одразу було зрозуміло, що в такому стані тренерська робота протипоказана. Але в клубі, мабуть, вирішили, що захопленість роботою дозволить перемогти хворобу. Торік Тіто лікувався, брав паузу, кілька місяців перебував поза командою. Моральний аспект опинився на першому плані. Але нічого з цього не вийшло.
Коли Віланова хворів, керівництво клубу пропонувало Хосепу Ґвардіолі тимчасово повернутися до клубу. Пеп відреагував різко і розкритикував верхівку "Барселони". У клубі не все гаразд із мікрокліматом?
— Не думаю, що все так серйозно. "Барселона" — народна команда. Основа її бюджету — жителі міста.
Думаю, причина відходу Ґвардіоли в тому, що він просто відчув знос "Барселони", що досягла вершини і де всі втомилися від перемог. А конфліктна ситуація з керівництвом могла виникнути через те, що тренер запропонував свій варіант подальшого розвитку команди, що не збігався з поглядами Росселя, президента клубу.
Зараз усе залежатиме від того, якою особистістю буде новий тренер "Барселони". Я не про спортивні досягнення, а про вміння управляти психологією людей, знаходити контакт із гравцями, не створюючи при цьому напруженої обстановки. Щоб керувати такою командою, потрібно бути не вищим за когось, а рівним із кимось.
Хто став би найкращою заміною Віланові?
— У пресі згадується про список із восьми тренерів. Із нього я виокремив би німця Юппа Гайнкеса. Людина два роки поспіль виводила "Баварію" до фіналу Ліги чемпіонів. Життєвий і професійний досвід Хайнкеса, розсудливість, бачення футболу дозволили б йому швидко влитися в команду, внісши до неї щось своє, не ламаючи фундаменту. Подібні якості мають Мануель Пеллегріні та Лучано Спалетті. Але вони нині зайняті в інших клубах.
У всіх інших недостатньо досвіду для такої команди, як "Барселона". Адже, по суті, її потрібно будувати заново, але без "хірургії", поступово. Зробити це може лише досвідчений, авторитетний фахівець, з яким підпишуть довгостроковий контракт. Я запросив би Йохана Кройфа, незважаючи на його вік — 66 років. Щоб він попрацював сезон-два і водночас підготував собі наступника.
Але Кройфф нікого серйозно не тренував із 1996 року. Це проблема?
— Фахівець постійно тримає руку на пульсі та стежить за розвитком футболу. Такі люди, як він, як ті самі Ліппі, Ферґюссон не носяться зі своєю історичною значимістю гравця і тренера, вони вже давно це переросли і здатні повністю зосередитися на послідовній, методичній роботі. На відміну від молодих, які весь час намагаються набити собі ціну, а замість них виграють гроші власників клубів.
24 іспанські тренери очолювали "Барселону" за її 113-річну історію. Також у клубі працювали семеро англійських фахівців, четверо голландців, по троє аргентинців та угорців. Найбільших успіхів із клубом як тренер досяг Хосеп ґвардіола — 14 титулів за чотири роки. У Йоганна Кройффа, який працював вісім років, — 11 трофеїв.
Коментарі