Із січня Футбольний клуб "Олександрія" переходить в управління до нового президента.
Про це розповів без п'яти хвилин колишній президент клубу Микола Лавренко.
"Нового президента звуть Сергій Анатолійович Кузьменко. Тепер нові люди будуть вибудовувати стратегію розвитку клубу, керувати ним за своїм розсудом і ставити якісь завдання. Я залишаюся осторонь, хоча і збережу статус почесного президента "Олександрії", - говорить Лавренко. - Сьогодні йде перший етап - етап передачі клубу в нові руки. Проте відразу хочу зауважити, що "Олександрія", незважаючи на прихід нових інвесторів, директорів і функціонерів, збереже атрибутику та обличчя, до якого всі звикли".
Екс-президент "Олександрії" запевнив, що Андрій Купцов поки що залишиться на чолі команди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мене змусили продати "Металіст"- Ярославський
"Якщо відштовхуватися від розмов із новими інвесторами, то вони відзначали, що бачать команду у найближчому майбутньому саме з Купцовим, якому довіряють і вірять у нього. Як буде далі - питання не до мене", - сказав він.
Лавренко також розповів про причини передачі клубу новим власникам.
"Я 20 років вкладав кошти у футбол, активно займався цією збитковою справою. Зараз живу в Києві, тому прийняв для себе кардинально чітке рішення: передати "Олександрію" в інші руки, відійти в бік від усього цього. І віддаю клуб не комусь, а людям, яких добре знаю, поважаю і в яких я впевнений, я знаю, що вони будуть активно займатися "Олександрією" і розвивати клуб", - зазначив Лавренко.
2 
4166
Коментарі
8Нажертись не можуть, нічого нажеруться
Варвари з Ногайської орди захопили Україну.
Ты хоть сам понял, чего написал? Распахивают курганы украинцы (а кто другой в тех местах обитает в селах!). Кстати сами эти курганы не имеют к Украине как таковой никакого отношения. Их ставили в тех местах скифы, сарматы, половцы, татары - кто угодно, только не украинцы. Кстати, в "плохие" советские времена эти памятники охранялись государством!
Когда у народа нет национальной идеи, ему на всё наплевать. Власть являет собой наиболее отрицательный пример равнодушия к историко-культурному наследию и всеобъемлющего разрушения, попрания общечеловеческих ценностей. Чиновники не помнят и не хотят знать, что было на земле, которой они сейчас пользуются. К сожалению, дух просвещения угас, нет великих учителей и народ никто не ведёт к свету.
Национальная идея (в нашем случае навязывание всего западенского) в многонациональном государстве - путь в никуда.