Президент київського "Динамо" Ігор Суркіс дав розгорнуте інтерв'ю журналістам Роману Бебеху та Костянтину Андріюку. У ньому він, зокрема, розповів про...
Про підсумки сезону
Я задоволений. Ми виграли чемпіонат, а потім медалі поклали в Кубок. Дійшли до чвертьфіналу Ліги Європи. Так, "Дніпро" піднявся значно вище, але не забувайте, що ми будуємо команду з Ребровим всього один рік. "Дніпро" будувався до Маркевича чотири роки з Рамосом. Плюс, Маркевич досвідченіший за Реброва. Наш тренер свої шишки тільки набиває. І йде вперед. А Маркевич сам каже, що йому ще 2-3 роки залишилося попрацювати, а потім захід кар'єри, піде онуків няньчити. А в Реброва вся тренерське життя попереду. Тому, в мене це викликає певний оптимізм. Але я б не стрибав від радості після перемоги в чемпіонаті і Кубку. Чемпіонат дійсно був не такий, яким він повинен був бути. Але в цьому не наша вина, я особливо хочу на цьому зупинитися. Коли нас відправили грати на Кіпр з "Валенсією", ми теж хотіли добитися позитивного результату, але ми виїхали і грали свій матч десь на виїзді без наших уболівальників. Приклад "Дніпра" показовий: до фіналу Ліги Європи команда дійшла, не зігравши вдома жодного поєдинку в єврокубках. Тобто, якщо наші опоненти шукають в цьому виправдання, то вони слабаки. У цьому виправдань шукати не треба. Кубок, якщо по справедливості, треба було б розділити навпіл і вручити обом командам. Була безкомпромісна боротьба. У серії пенальті "Шахтарю" з двох ударів треба забити один гол: але донеччани не забивають, а забиваємо ми - це унікальний випадок, таке в історії буває, мабуть, один раз на 20 років. Ми виграли цей Кубок, значить, Богу так було треба.
Про Реброва, Блохіна і Луческу
Я з величезною повагою ставлюся до Олега Блохіна, але це не його вже команда, а команда Сергія Реброва. Так, він запрошував футболістів. Але запросити футболіста й ми з вами можемо... Потрібно створити колектив, потрібно розуміти, як тренувати, щоб футболісти на полі домагалися результату і робили те, що вони роблять. У "Шахтарі" команда десять років будується під одного тренера. Кожен гравець знає філософію Луческу, всі знають, чим він дихає. Вони єдине ціле. Якщо, дасть Бог, Ребров пропрацює десять років у "Динамо", подивимося, яка в нас буде команда. Якби в Реброва не вийшло, всі забули б, що він був поганим тренером, але зате згадували його блискучу ігрову кар'єру. Блохіна забули. Маю на увазі те, що він був поганим тренером. Але те, що він - футболіст великий, ніхто не забуде. Ребров виросте в великого тренера. Не треба кричати, кричати, надривати голос. Це я в кабінеті можу надривати голос на своїх співробітників, якщо вони щось не виконали, кричати на співробітників, які відповідають за безпеку стадіону. А з футболістами треба розмовляти на рівних, зробивши їх своїми партнерами. Олег Володимирович... Можна сказати, я потрапив під його вплив. Коли все не складається, людина дає інтерв'ю і каже наступні речі: "Всі спробували, а я - найлегендарніший"... Ось, ти спробував. Третє, четверте місце. Хороший результат? Блохін не зміг дати команді нові імпульси. І він, напевно, це розуміє, тому почав з'являтися на публіці. Дорікнути в тому, що він працював нечесно, що ховався від роботи, не можу. Він виконував свій контракт так, як він його розумів. Але клубна робота й тренер збірної - це різні речі. Ось на збірну, можливо, його вистачало - сконцентруватися на короткий період і працювати. Цей результат на чемпіонаті світу - потрапляння до вісімки найсильніших команд - ще ніхто не зміг повторити.
Ребров дав головний посил: він почав ставити молодих хлопців у команду. І вони побачили, що можуть пробитися. Українці доводять, що нічим не гірші за легіонерів, але в них ще й серце наше. Вони не "заробітчани". І ось моя мрія: щоб у команді грали якомога більше українців. Нехай буде три-чотири сильних легіонери, які будуть чомусь вчити цих українців. Це моя мрія.
Про Мбокані
Не набрав форму. І вважає, що його будуть ставити в основний склад, раз він отримує хорошу зарплату. Але ніхто його ставити не буде. Він до мене приходить, а я його до тренера відправляю. Тренер каже: "Ти кондиції набери, будь тим Мбокані, яким був наприкінці сезону. Тоді ти будеш грати". Він ображається... Нехай на себе ображається... І, повірте мені, по ньому не буде пропозиції - буде "гнити" в другій команді. Навіть за гроші, які я його купив: не можу ж я через одного Мбокані підставити під удар всю команду? Нехай я ще втрачу 15 мільйонів. Що, мало втрачав у своєму житті? Але він ніколи не дасть мені зруйнувати команду: ніколи і ні за яких обставин. Я під Мбокані ніколи не підлаштуюсь. Ні під Мбокані, ні під кого-сь іншого.
Раніше, при Блохіні мені кожен раз доводилося влаштовувати збори, прочухана. Влаштував - одну гру провели нормально, а потім знову... Я там знаходив якісь мотиваційні речі, щось пояснював. Але я ж не тренер. Тоді, давайте, я буду тренером, а нехай той самий Блохін прийде замість мене заробляти гроші. Може, в мене не гірше вийде? А він мені буде платити.
Про Ярмоленка, Шовковського й покупки
Купуючи Ярмоленка в 16 років не за великі гроші, хіба я не ризикував, розуміючи, що він може стати одним з тих, хто буде грати за "Динамо-2"? Ризикував, але Андрій став лідером, довів. Я мрію, щоб він залишився в київському "Динамо". Але моє слово і Ярмоленко знає, і гравці. Якщо я не відпущу Ярмоленка, футболісти не будуть мені вірити. Якщо я отримаю гарну компенсацію, а Ярмоленко - топ-клуб... Не "Сток Сіті", а топ-клуб, де він буде рости, а ми будемо їм пишатися. Ми пишалися 10 років Шевченком, і де він опинився потім? У київському "Динамо". І Ярмоленко це розуміє. Я йому кажу: "Куди, синку, повернешся? Двері треба залишити трошки відчиненими. Там на Заході, коли ти закінчиш, ти нікому не потрібен будеш. А Ігор Михайлович тебе може прийняти назад в сім'ю". Ось така в мене філософія. Він виграв чемпіонат. Значить, сьогодні надійде пропозиція відповідна, буду зобов'язаний його відпустити, інакше мені ніхто вірити не буде. А якщо хлопці, команда втратять віру в президента, тоді йому не треба цим займатися, потрібно виходити на пенсію.
Шовковський? На рік продовжили з ним контракт. Нам вдалося в цьому році, як ніколи, а це буває дуже рідко, підписати вільних агентів - футболістів, яких ми були готові купувати. Це я і за серба Петровича кажу, і за Мораєша, і за того ж Морозюка. Це всі футболісти, яких хотів Сергій Станіславович. Для конкуренції. Вважаю, ми зараз супер укомплектовані. Єдине бажання, щоб ніхто не пішов. Якщо піде Мбокані, може, підпишемо нападника. Є у нас на прикметі, причому, форвард з топ-чемпіонату. Якщо піде Ярмоленко, теж є намітки. Але Ярмоленка не замінить ніхто, я вам кажу... Поки не замінить ніхто.
Про формат чемпіонату
Найкращий чемпіонат - це 16 команд. Якщо немає можливості, не атестують стільки - 14 команд. Якщо хочуть зробити чемпіонат цікавішим, інтенсивним для глядачів, не заперечую проти плей-офф, але не з чотирьох команд, а з шести, щоб це було цікаво. Щоб шоста боролася за п'яте місце, яке дає право потрапити в Лігу Європи. Тоді всі будуть битися, і не буде прохідних ігор. А якщо з чотирьох, то тоді четверта вже здає, кому їй треба. Яка їй різниця, вона все одно вже четверта. Ці байки нехай розповідають комусь іншому, але не мені. Палкін там міркує. Що, йому не соромно, скажіть, от зараз? На те, що повернули на поле Тейшейру, ви хоч слово обурення від нас почули? Вони два тижні обурювалися, кричали, Палкін зі штанів вистрибував, до мене звертався, про податки згадав, про все що завгодно згадав. Він би ще згадав, як мене мама рідна народжувала. А ми слова не сказали, нам все одно було - Тейшейра, чи не Тейшейра. Ми виходили й грали, нам сьогодні все одно. Картка Ярмоленка - несправедливе рішення, Тейшера - теж несправедливе, немає питань. Повернули - немає питань. Аплодуємо нашому найкращому в світі КДК.
Далі, чемпіонат 10 команд. Чотири кола можна грати. Але команди, якщо вони візьмуться, повинні виконати свої фінансові зобов'язання. Хочете зробити обмеження бюджету, я маю на увазі зарплатну відомість, давайте домовимося, з якого року ми це впроваджуємо. Хто хоче витрачати сотні мільйонів, коли в країні йде війна? Фейр-плей є - давайте решту грошей будемо перераховувати на дитячо-юнацький футбол. Але київське "Динамо" не може зараз дати гандикап "Шахтарю" або "Дніпру" в тому, що їхні футболісти будуть отримувати більше, а мої - менше. Ми ж хочемо конкурентоспроможний чемпіонат, а не так, що один іншого тримає і в одного віднімає. Ми п'ять років не були чемпіонами, але я донині стверджую: з п'яти два чемпіонства в нас відняли. Просто відняли. Можливо, ми б чемпіонами й не стали, але хоча б не відбувалося б спроб їх відняти. На сьогоднішній день, я впевнений, що й наш суддівський корпус поміняється, і все буде по-іншому.
Про поведінку вболівальників після фіналу Кубка України
Те свавілля, що відбувається на футбольному полі, відбуватися не повинно. Інакше я, як президент клубу можу сказати, що я замислюсь, чи треба вкладати гроші у футбол. Якщо завтра прийде рішення про те, що на нашому стадіоні потрібно грати без глядачів, і глядачів не буде... Для кого мені виводити футболістів, витрачаючи 60-70 мільйонів на рік? Щоб вони для мене грали? Я тоді візьму, зніму якийсь стадіончик, запрошу ветеранів та буду з ними теж грати в футбол і отримувати задоволення. Ще й здоров'я в мене збережеться від цього.
4 
4166
Коментарі