Наставник англійського "Манчестер Юнайтед" Жозе Моурінью розповів про запрошення у команду, справжнього Златана Ібрагімовича, ролі Поля Погба та завданнях на сезон.
Нагадаємо, португалець очолив "червоних дияволів" 27 травня 2016 року. У першому офіційному матчі на посаді виграв Суперкубок Англії, обігравши "Лестер" з рахунком 2:1. У стартовому турі АПЛ "МЮ" переміг "Борнмут" - 3:1.
Як Ви дізналися, що "Манчестер Юнайтед" Вами цікавиться? Вони зв'язалися з вами , зустрілися з Вами, або, може, просто написали текстове повідомлення?
Здається, спочатку я дізнався про все зі ЗМІ. Вони тільки й говорили про те, що у мене як раз немає роботи, а в "МЮ", очевидно, звільняється посада.
О так, ми випередили клуб і повідомили Вам про Вашу майбутню роботу!
Тільки ледачий не писав про те, що я вже отримав цю роботу, хоча на той момент зі мною ще ніхто не зв'язувався. Але контракт вже підписаний, що поробиш! Цей ажіотаж тривав день у день. Рівно за тиждень до фіналу Кубка Англії зі мною зв'язався мій агент і повідомив мені, що клуб хоче про щось зі мною переговорити відразу після фіналу. Це навело мене на думку, що там вже були прийняті всі рішення, і їм залишилося лише дочекатися моєї згоди. Все було дуже просто, насправді. Як клацнути пальцями.
Так, це, Ви вірно підзначили. Потрібна робота в потрібний час. Скажіть, а як це - бути біля керма такого величного клубу в Іспанії, великого клубу в Італії, а тепер і в Англії? Чим "Манчестер" відрізняється від усіх них?
Не знаю, як оцінити величність цього клуб. Кожна нова робота відрізняється від попередньої, і вже тим більше по-своєму гарна. Різниця лише в тому, що кожен клуб, в якому мені довелося попрацювати, мав свої чітко поставлені цілі, які не виглядали нездійсненними.
Коли я став головним тренером "Інтера", цей клуб мріяв про перемогу у Лізі чемпіонів, що і сталося вперше за 50 років. Коли я прибув у розташування "Реал Мадрид", вони відчайдушно намагалися зупинити домінування "Барселони", що згодом і сталося. Коли я перейшов у "Челсі", вони мріяли про титули під керівництвом нового власника. Коли я повернувся у "Челсі" вдруге, клуб перебував у трофейній засусі, їм явно не вистачало кубка Прем'єр-ліги. Кубок Англії, звичайно, гарне досягнення, але він не скасовує того факту, що ми двічі не могли пройти кваліфікацію у Лізі чемпіонів. Отже, щоб чогось досягти, потрібно, перш за все, мати перед собою конкретні цілі.
Які цілі Ви ставите перед собою зараз? Домогтися успіху в Прем'єр-лізі? Або Ви націлені на Лігу Європи? А, може, просто хочете міцно влаштуватися у першій четвірці в гонці за титул?
"Манчестер Юнайтед" повинен стати чемпіоном. По-моєму, це очевидно. Як я вже одного разу висловився, Ліга чемпіонів порожня, якщо там не грає "Манчестер Юнайтед". Тільки уявіть собі Лігу чемпіонів без "Реала", без "Барселони", без "Юнайтед" - це вже не буде вважатися повноцінним турніром. Європейські турніри - природне середовище проживання для "Юнайтед", тому ми докладемо всіх зусиль, щоб повернутися назад. Якщо Ви мене питаєте про мої плани на цей сезон, то вони досить прості. Я був би щасливий просто повернутися у зону Ліги чемпіонів.
Тобто Ви будете боротися за місце у топ-четвірці?
Так, але на цьому наші плани не закінчуються. Я буду щасливий не менше, якщо зауважу, що в команді відбулися деякі зміни, які покладуть початок нашій кампанії на найближчі кілька років, і ми знову станемо затребуваними в гонці за титул.
Мені подобається ставити перед собою складні завдання. Але я не з тих, хто може спокійно підійти до своїх гравців і сказати їм: "Давайте закінчимо у першій четвірці" або "Давайте просто добре виступимо у чемпіонаті". Ні, такий метод не для мене. Потрібно ставити інші цілі, наприклад, вигравати кожен матч Прем'єр-ліги. Природно, це буде дуже складно, і, швидше за все, у нас навряд чи вийде так зробити, особливо в англійському чемпіонаті. Це завдання непосильне для кожної команди в цій країні, і ми це прекрасно розуміємо.
Але саме це розуміння і усвідомлення того, що відбувається дає поштовх до нових звершень, надає нам мотивації і азарту перед новими матчами. Давайте намагатися вигравати кожну гру, яку, ймовірно, ми не виграємо. Але нехай це стане викликом для гравців. Я вважаю, що подібні думки повинні стати частиною менталітету такого великого клубу, як "Манчестер Юнайтед".
У Вас є будь-які власні методи оцінювання обстановки в клубі? Як взагалі відбувається цей процес?
Процес... Перш ніж почати тісно працювати з гравцями, потрібно мати про них хоч якесь уявлення. Це не так складно, насправді, тим більше в цій країні. За останні три роки роботи в Англії я встиг багатьох вивчити, вдаючись до переглядів матчів по телевізору, а також безпосередньо граючи проти них. Так що формально я знаю, що з себе представляє кожен гравець.
У мене не було роботи, якщо не помиляюся, з грудня. Весь свій вільний час я присвячував лише футболу. Футбол, футбол, нічого, крім футболу. Я аналізував команди, досконально вивчав їх. Наприклад, той же самий "Манчестер Юнайтед". Я вивчав їх історію, їх шлях до чемпіонства. Я намагався уявити, що потрібно змінити у цій команді, щоб я з легкістю міг назвати їх командою своєї мрії. Щоб вони стали "моєю" командою, звичайно, нам необхідно було придбати кілька гравців, адаптованих під моє бачення футболу.
Складність моєї роботи полягає в тому, що мої погляди сильно відрізняються від поглядів містера ван Гала. Не хочу сказати, що я кращий за нього, ні, я просто інший. Ніколи не забуду, коли ми грали один проти одного у Лізі чемпіонів. Він мав цілковиту рацію, коли помітив, що наші команди абсолютно різні. Дуже точне зауваження, насправді. Через кілька років ми знову зустрілися, знову один проти одного, "Манчестер Юнайтед" проти "Челсі". Історія повторилася, він знову мав рацію, сказавши, що у нас різне бачення і розуміння гри.
Зараз клуб переживає непростий для себе час, назвемо його "функціональною перебудовою". Кожен гравець, безумовно, індивідуальний. Але навіть найстійкіші гравці звикають і підлаштовуються під встановлену систему, під ідеї і принципи свого наставника. Два роки під керівництвом голландського тренера не пройшли так безслідно, як того хотілося б.
Зараз я переживаю той період, коли гравцям просто необхідно дати ще трохи часу. Але вся заковика полягає в тому, що у нас немає цього часу (сміється). Хочеться вірити, що зміни будуть відбуватися з кожним новим матчем. З кожною новою грою, з кожною новою помилкою ми будемо ставати тільки кращими. Що рятує ситуацію, так це бажання самих гравців. Я бачу, що воно у них присутнє. А одне тільки бажання здатне скоротити час для цієї "перебудови" і допоможе нам стати хорошою командою якомога швидше.
Говорячи про "Манчестер Юнайтед" у контексті "Челсі", в яких новий тренер займається оновленням команди, у контексті "Манчестер Сіті", де Гвардіола також не сидить склавши руки, як Ви вважаєте, ці топ-клуби, які закупилися у літнє трансферне вікно, знаходяться на одній позиції з "Юнайтед"? Адже вони зараз теж переживають перехідний період.
Це не наш вихід - йти по накатаній доріжці. "Лестер" вже встиг порушити всю динаміку Прем'єр-ліги (сміється). Почувши сьогодні фразу "Всі 20 команд Прем'єр-ліги будуть боротися за титул", ніхто вже не засміється. Ця заслуга належить "Лестеру". Але якщо ви все ж хочете націлитися на вершину таблиці... Візьміть "Арсенал" і "Тоттенхем", по суті, однакові команди зі стабільною системою, стабільним керівництвом. Або візьміть "Манчестер Сіті", в якого новий тренер і нові гравці. Погляньте також на календар, судячи з якого, нас чекає мало часу на тренування. Не варто забувати і про "Челсі", в якого теж новий тренер, але вони, проте, залишилися без участі в європейських турнірах. Вони гратимуть без накопиченої втоми, без особливого ризику появи нових травм, а будуть повністю концентруватися на домашньому чемпіонаті. Всі ці умови, всі ці обставини підуть "Челсі" лише на руку в гонці за чемпіонство у Прем'єр-лізі.
Тобто навіть з усіма цими змінами, які відбуватимуться протягом всього календарного періоду, на що, на вашу думку, повинна бути схожа команда? Що є для вас команда "Манчестер Юнайтед" вашої мрії?
Це "Манчестер Юнайтед", який тільки перемагає.
Все так просто?
А як інакше? Ми хочемо перемогти в безлічі матчів. Ми не хочемо виграти один матч в січні, а потім ще один в квітні, якщо можна. Але без хорошої і злагодженої гри перемог не варто чекати. А що є хороша гра... Люди знають, наскільки я прагматичний і об'єктивний, і я нікого не здивую, якщо скажу, що зіграти добре - це встигнути забити переможний гол.
Ви часом не про ту гру на "Олд Траффорд", що закінчилася з рахунком 2:1? Все вирішив саме цей останній гол, і ваш суперник тоді переміг. Ви, мабуть, зараз вже готові до такого повороту подій.
Так, саме про цей матч. І так, я до такого готовий. Але я вважаю, що Прем'єр-ліга встигла змінитися. Пам'ятаю часи, здається, це був 2004-й рік, коли команди грали на великих стадіонах, де на табло красувався такий же величезний рахунок - 2:0, 3:0, 4:0. А потім лише мить - і рахунок вже нічийний. Кожна команда тут неймовірно сильна. Я неодноразово говорив таку річ, що Англія - це єдина країна, де кожна людина прагне видовища, кожен тут заохотить твій змагальний дух.
У будь-якій іншій країні людям буде важливе лише чемпіонство своєї команди. В інших країнах клуби хочуть стати більшими, прагнучи придушити інші клуби, які менші від них. Вони жадають згребти в свій гаманець ще більше грошей, не бажаючи ділиться телевізійними правами на трансляцію своїх матчів. Вони не хочуть змагатися. Їм важлива лише перемога. Перемога у Лізі чемпіонів з року в рік. Вони прийдуть додому до свого сусіда, заберуть їх найкращого гравця собі, тому що вони сильніші нього за всіма параметрами. Ви розумієте про що я?
Так, я чудово розумію, про що Ви говорите.
Але в Англії все інакше. Тут ти вправі сказати "ні", сказати: "Я не продам тобі свого гравця. Скільки? 40 мільйонів? Ні, вибач, він не продається". Тому тільки в цій країні сталося таке диво під назвою "Лестер", тільки в цій країні футбол зміг перейти на новий рівень. Кожен новий матч тут - це нове, неперевершене видовище. Чи можемо ми домінувати на "Олд Траффорд"? Так, звичайно, можемо. Але чи можемо ми знищувати на своєму шляху інші команди, як це було раніше? А ось тут я змушений залишити питання без відповіді. Може, якось, таке і трапиться. Але в реальності ж справи будуть трохи інакшими.
Але небезпека може полягати і в тому, що вболівальники "Манчестер Юнайтед", які спостерігають за грою своєї улюбленої команди ось уже понад 20 років, все ще пам'ятають другу половину 20-го і початок 21-го століття, коли "червоні дияволи" домінували кожну гру, вигравали кожен матч. Тінь тріумфального минулого може затьмарити їх очікування і в сьогоденні.
Так, не виключено, але у нас є і безліч молодих уболівальників (сміється). У цього молодого покоління свої очікування від клубу, які сильно відрізняються від попереднього покоління. Так, не сперечаюся, кожен хоче приходити на стадіон і споглядати емоційну гру, барвисті голи, а під кінець насолоджуватися смаком перемоги. Ну так, все вірно. Я даю людям змагання, а значить і видовище. У вас є топ-гравці, за спиною у яких великий досвід, і вони є в кожній команді. Уявіть картину: ви приходите на матч Прем'єр-ліги, у вас є кілька гравців, які сьогодні вперше зіграють на такому великому стадіоні, при такій великій публіці.
У цей момент вони дивляться один одному в очі і розуміють, що всі вони зараз в одній тарілці, всі вони знаходяться на одному рівні. Навіть якщо брати клуби Прем'єр-ліги, які поменше, або взяти, наприклад, команду з Чемпіоншипа. Вони всі виступали на Євро. Вони всі захищали честь своєї країни на міжнародному рівні. Давайте розберемо Чемпіоншип. Там працюють тренери, які свого часу брали кубки Ліги чемпіонів. "Астон Вілла", "Ньюкасл", "Фулхем". Навіть Чемпіоншип - це змагання з надзвичайним духом суперництва. Англії це притаманне, тому ми повинні тільки радіти такому розкладу.
Я знаю, що найбільш вірний шлях привести клуб до чемпіонства - це здорово збагатити свою команду під час трансферного вікна. Мені було б дуже цікаво обговорити з вами Златана Ібрагімовича. Як все відбулося, який вплив він мав на атмосферу в команді в перші тижні свого перебування у новому місці. Особливо цікаво, яке враження він справив на молодих гравців у роздягальні?
Як на мене, то я вважаю, що його перехід в наш клуб для багатьох гравців став приємним сюрпризом. Не для мене, звичайно, тому що я знаю Златана далеко не перший рік. Вони не здивовані його навичками, тому що про його навички знає кожен. Вони трохи вражені його ставленням до справи і мотивацією, адже не кожен день ти розмовляєш з 34-річним футболістом, який досяг за свою кар'єру небувалих висот. Але найбільше їх приємно здивувало те, яка він людина насправді. У житті він дуже хороший хлопець. Він зовсім не той, за кого себе видає або ким його звикли вважати люди.
Більшість речей, які він говорить, сказані, перш за все, просто так, заради скороминущих веселощів, які підкріплюють створений ним образ. Він зі спокійним виразом обличчя може підійти до персоналу клубу і сказати: "Будь ласка, принесіть рушник для Бога", а потім вони всі заливаються реготом. Образ, створений Златаном, не є справжнім Златаном. У житті він дуже хороший хлопець. Він прекрасно поводиться з нашою молоддю. Можу навіть сказати, що він подарунок для них. Ми дуже раді, що він вирішив приєднатися до нас. За останні два роки його кар'єри, як мені здається, він уже не міг знайти найбільш придатної для себе ліги, ніж англійська, щоб закінчити свою кар'єру. До того ж ми не могли в цей момент знайти кращого нападника, ніж він. Ми впевнені, що він додасть нам стабільності і допоможе побудувати нову команду.
І ще одне гучне ім'я, яке хотілося б з Вами обговорити - Поль Погба. Чого Ви чекаєте від цього півзахисника? Що він може привнести у Вашу команду?
Ну, у нас є Майкл Каррік, йому 34 або 35 років, він один з найбільш стійких і розумних півзахисників, який дарує стабільність всій команді, знає про свою позицію все від А до Я. У нас також є Шнайдерлін, Еррера, в яких також є чималий досвід гри у Прем'єр-лізі. Далі у нас є гравці на позицію десятки. Це Мата, Руні, очевидно, а також Мхітарян. У нас немає хіба що, як я називаю, "другого півзахисника", який був би достатньо сильний, якій зміг виступати як в ролі захисника, але в той же час проявляти свою креативність, може забивати голи, створювати гольові моменти.
Тобто та людина, яка відкриває простір для півзахисників?
Так, саме він. У нас є асистент, однак нам не вистачало бігунка з м'ячем. Так що це саме той профіль гравця, якого ми так шукали. Кожна позиція в нашій команді повинна йти на користь, перш за все, всій команді. І клуб, нарешті, знайшов того гравця, який ідеально б доповнював нашу схему.
Робота у "Манчестер Юнайтед", природно, непроста робота. Як вам здається, легше працювати зараз, після Девіда Мойєса і Луї ван Гала, або було б легше встати біля керма команди відразу після відставки сера Алекса Фергюсона?
Зізнаюся, я ніколи не дивився на стан справ саме з такого ракурсу. Що краще: прийти в команду, в якій сильний переможний дух, яка звикла перемагати у кожному матчі, чия культура - це перемагати? Або прийти у команду, яка знаходиться у нелегкому становищі, всередині якої присутні свої певні конфлікти і суперечності, що не має перспектив на майбутнє. Якщо бути чесним, то я ніколи про таке не замислювався, ви поставили мене в глухий кут. Я задовольняються тією роботою, що у мене є, тією командою, яка у мене є зараз. Я вважаю за краще мати у своєму оточенні людей, які налаштовані на перемогу, які хочуть повернути ті дні слави "Манчестер Юнайтед".
О так, один з найкращих клубів в історії, один з найкращих тренерів. Звучить як ідеальний союз, чи не так?
Саме тому я тут. Саме тому клуб вирішив, що я стану найкращим вибором для них. На цій посаді я відчуваю себе впевнено, а це важливий фактор. Багато людей вважають, що я прекрасний тренер, вони покладають на мене занадто великі очікування, з якими, часом, я не в змозі впоратися. Приблизно в такому ключі протікали мої останні 15 років кар'єри. Але тут і зараз я відчуваю себе комфортно. Так, це складно, дуже складно. Нібито переді мною стоїть височенна гора, на яку мені треба піднятися, або марафон, який я повинен пробігти самотужки. Але мені комфортно. Мені комфортно, і я навіть щасливий, що мені належить все це зробити.
А як щодо Вашого "Інстаграма".
Покінчу з ним завтра.
ЩО?!
Тому що сезон починається.
Ви серйозно?
Так серйозно. Повеселилися і вистачить.
Так Ви жартуєте.
Я відновлю його на час різдвяних канікул, щоб побажати всім щасливих свят, і, заодно, показати всім фотографію своєї сім'ї в урочистій атмосфері. Але зараз на цьому все. Веселощі припинилося.
Ну добре. Ви, можна сказати, взяли від "Інстаграма" вже все, що можна.
О так, я встиг насолодитися ним повною мірою. Відчув всю динамічність, так скажемо. І зрозумів, чому мої футболісти так люблять цей додаток і чому я не можу позбавити їх від цієї "залежності".
А вас не дратує, що вони постійно сидять у телефонах?
Та ні. Коли ми на зустрічах, то телефону ні у кого в руках немає. За вечерею всі теж їдять без телефону. Але у роздягальнях, на тренуваннях, у вільний час вони люблять робити фотографії, чому б і ні? У них є свої емоції і враження, чому б не ділитися ними з оточуючими? Зараз я прекрасно розумію, чому їм так подобається фотографувати все підряд.
А Ви, бува, не залежні?
Ні (сміється).
Ну добре. Величезне дякую за інтерв'ю, Жозе.
Та перестаньте. Це вам дякую.
3 
4166
Коментарі