23 грудня в Києві попрощалися з легендарним голкіпером київського "Динамо" і збірної СРСР Євгеном Рудаковим. Він помер двома днями раніше від серцевого нападу. 2 січня 2012 повинен був відзначити 70-річний ювілей.
На підході до стадіону "Динамо" чимало людей з квітами, в основному гвоздиками. Серед натовпу зустрічаю колег.
"Яке покоління йде, не рівня нинішнім", - зітхають вони.
Прямую до одного з корпусів, де прощаються з покійним.
"Ось квіти, якщо треба - траурна стрічка на рукав", - дівчина біля входу вказує у бік столу, на якому лежить купа білих гвоздик і стрічки.
Труна з тілом стоїть посеред залу, вікна якого завішані чорним тюлем. Поруч - портретЄвгена Рудакова та приспущений динамівський прапор з чорною стрічкою. У ньому і навколо нього безліч квітів, біля підніжжя - клубний шалик. Поруч із труною сидять рідні та близькі. Біля стін безліч вінків, один з них - від Президента України. Стіл, на якому подушки з нагородами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер знаменитий голкіпер "Динамо" Євген Рудаков
У почесній варті в динамівській формі з чорними пов'язками на рукавах стоять двоє хлопчиків - учні дитячої футбольної школи "Динамо", де багато років Євген Рудаков працював тренером. Їхні товариші знаходяться в залі, періодично міняють тих, хто на посту. З динаміків ледь чутно звучить траурна музика.
Людей стає все більше, організатори просять рівномірно розосередитися по залу, не захаращувати прохід. Серед присутніх екс-динамівці різних поколінь - Йожеф Сабо, Валерій Зуєв, Михайло Михайлов, Андрій Баль, Олександр Заваров, Володимир Безсонов, Олексій Михайличенко, Юрій Калитвинцев, Олександр Хацкевич, Андрій Гусін, Віталій Косовський, Сергій Коновалов, Валентин Белькевич та інші. З нинішнього тренерського штабу - Борис Ігнатьєв. Трохи пізніше показується кортеж Григорія Суркіса, помічник Президента ФФУ несе в зал величезний букет червоних троянд. Ігоря Суркіса немає - знаходиться в закордонному відрядженні.
На вулиці зустрічаю колегу Рудакова по ДЮФШ Олександра Шпакова.
"Це був справжній чоловік, вірний товариш, як на футбольному полі так і поза ним. Ми завжди знали, що він не підведе. Прекрасно ставився до дітей, робота з ними була йому більше до душі, ніж з дорослими командами. Завжди був веселий, від нього не можна було почути ніяких скарг, на серце в тому числі", - каже Олександр Олександрович.
Як гравець, за збереження воріт Рудакова можна було не турбується, каже Шпаков.
"Він грав надійно і стабільно, що й вимагається від воротаря. Думаю, з нинішніх хлопців з ним можна порівняти хіба що Шовковського", - резюмує тренер.
Труну з тілом вантажать в катафалк, траурний кортеж прямує на Байкове кладовище, всього близько 20 машин і кілька автобусів. Супроводжують машини ДАІ та швидкої допомоги. Час від часу в колону намагаються "пірнути" сторонні.
Панахиду на цвинтарі починає співробітниця ритуальної служби. Перераховує найбільш значущі моменти в житті і кар'єрі Рудакова. Потім слово бере віце-президент і прес-аташе "Динамо" Олексій Семененко.
"Подумати тільки - чоловік іде в 69 років. Позавчора ми разом з Андрієм Бібою і Володимиром Мунтяном більше години говорили про Рудакова. Але більше - про життя. Ми всі недолюбили Васильовича, недооцінили, не віддали хоча б дещицю того, що він заслуговував за життя. Може, тому він так рано пішов, тому, що серце не витримало. Хтось вихлюпує емоції, а хтось тримає в собі, як це робив Євген Васильович. І, можливо, тому ми сьогодні тут, замість того, щоб 2 січня піднімати шампанське за його 70 років. Давайте починаючи з сьогоднішнього дня один до одного ставитися з великою повагою і любов'ю. А молодь нехай не забуває, що завдяки таким як Рудаков, ми живемо, радіємо, пишаємося країною, збірною і "Динамо" ... Земля пухом Євгену Васильовичу", - сказав Олексій Михайлович.
Володимир Мунтян говорить з великими труднощами, ковтаючи сльози.
"Важко повірити, що Жені сьогодні немає з нами. Але життя таке, нікуди не дінешся. Женька, Женька. Буквально недавно ми були разом на підписанні договору "Динамо" з "Олімпійським". Прізвище Рудакова - це воротарська епоха, ті, хто створював ім'я клубу "Динамо" - Ідзковський, Макаров, Банніков. Все, що міг, робив Євген Васильович і після здобуття Україною незалежності. Розумію, яку втрату несуть рідні та близькі. А також всі ми, хто знав його і грав з ним. Я вірю, що буде воротарська школа імені Рудакова. Адже хороших футболістів у нас десятки й десятки. Ми всі на полі робили спільну справу. Але воротар один. І кожен - це епоха. Джексон, дорогий, нехай земля тобі буде пухом", - Мунтян розвертається і йде, не в силах більше стримувати себе.
"Велика людина, пішов від нас, коли ми цього не чекали. Три дні тому бачилися, обіймалися, розмовляли. Коли мені зателефонували, я не повірив. Ось так от, він сказав: "До побачення" і пішов від нас.
Коли розпався Союз і багато хто все кинули і поїхали, ми з Женею вписували нову сторінку історії українського футболу. Коли грали разом, то завжди знали: як би ти не помилявся, за спиною стоїть людина, яка завжди виручить. І не тільки на футбольному полі. У футболі є піжони, а є скромні люди. Яким був Женя. Він ніколи нікуди не ходив, щоб показувати себе, що він - Рудаков. І це приклад для тих, кого він виховував", - сказав Йожеф Сабо.
Закінчується відспівування, з Рудаковим прощаються, в труну кладуть залишки свічок і згорнутий динамівський шалик. Після опускання в могилу всі кидають по три жмені землі.
Євгенія Рудакова поховали поряд з ученими, механіками, металургами, зокрема директором "Криворіжсталі" Віктором Гладушем. Неподалік - могила письменника Олеся Ульяненка.
3 
1
Коментарі
6