За 30 років українцям бракуватиме питної води

Автор: УНІАН
  Для пиття й приготування їжі кияни набирають воду в бюветах у міських парках. Ті безкоштовно подають воду з артезіанських свердловин завглибшки понад 100 метрів. Міський водогін постачає доочищену воду з Дніпра
Для пиття й приготування їжі кияни набирають воду в бюветах у міських парках. Ті безкоштовно подають воду з артезіанських свердловин завглибшки понад 100 метрів. Міський водогін постачає доочищену воду з Дніпра

Водойми мікрорайону Озерний у Хмельницькому стали непридатними для життя. Через сміттєзвалище поряд рівень забрудненості вдвічі перевищує допустимі норми. Такий висновок 14 вересня дала Державна екологічна інспекція.

Подібна ситуація і в інших водоймах країни, звідки беруть воду міста.

— Їх забруднюють тяжкими металами, нітратами, фосфатами, — каже 39-річна Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України.

Нечистоти у річки зливають підприємства.

— У 80 відсотків виробництв очисних споруд немає, — продовжує Людмила Циганок. — Структури екологічного контролю погрузли в корупції, підприємства цим користуються. Їм дешевше заплатити штраф, ніж ставити очисні. Якщо ситуація не зміниться, в майбутньому зникне питна вода. За 30–50 років українці змушені будуть емігрувати.

Україна належить до малозабезпечених водою країн Європи. Волога розподілена нерівномірно. У горах є надлишок, на Півдні й у Центрі — дефіцит.

Міста забезпечують водою з підземних свердловин на 25% потреб, решта — з річок та озер. Водоканали очищують її й подають споживачам.

— До людей вода надходить брудна — через застарілу систему водогонів, — говорить Людмила Циганок. — В Європі комунікації модернізували. Труби не виділяють залізо та іржу. В Україні їх прокладали минулого століття, вони зношені. На сполох треба бити зараз. Це питання не зрушує з місця через брак коштів. Влада швидко змінюється, не береться за тривалі проєкти.

Вода в селах не чистіша за міську. Її забруднюють добрива, які просочуються в землю і воду.

— В місті водоканали доочищують і постійно перевіряють її, — каже Циганок. — У селах цим ніхто не займається. Друга проблема — вигрібні ями. Їх ставлять поряд із криницями, з порушенням екологічних і санітарних вимог. Мають бути не ближче 30 метрів.

Найкорисніша вода — природна, на яку не впливає діяльність людини.

— Така містить необхідну кількість мінералів і мікроелементів, що забезпечують життєдіяльність людини, — говорить Людмила Циганок. — Якісна вода — прозора, без запаху та смаку. Бутильована від неперевірених виробників не відрізняється від бюветної.

Щоб уникнути екологічної катастрофи, воду потрібно економити й не забруднювати.

— Перший крок уже зробили — заборонили фосфатовмісні мийні засоби, — додає. — Наступний — зведення очисних. Бо скоро питимемо стічну воду. Третій крок — підземні води мають використовуватися лише для пиття, а не для промисловості. Четвертим слід заборонити добрива, що не відповідають європейським екологічним стандартам. Потім модернізувати водоканали. Чиста вода має бути дорога. Тоді люди почнуть її економити.

— Воду з надлишком заліза не можна споживати, — розповідає столичний терапевт 57-річна Наталія Гордієнко. — Така має жовтий колір. Залишає осад у трубах, псує посуд. Виводить з ладу чайники, крани, бойлери.

Жовтий наліт видно на стінках ванни, умивальника, унітаза.

— Осад залишається і на зубах, слизовій оболонці рота. Людина відчуває присмак заліза, — продовжує. — Його надлишок шкодить шлунково-кишковому тракту, нервовій системі, щитоподібній залозі, печінці. Зростає ризик раку. Така вода провокує алергії, дерматити.

Також шкодять нітрати. Потрапляють у воду з фекалій, трупів тварин.

— Вода з нітратами знижує імунітет, — веде далі Наталія Гордієнко. — Якщо розводити дитяче харчування водою з колодязя, що містить нітрати, дитина може отруїтися, задихатися. Їх неможливо відчути на смак і запах.

Небезпечними називає фосфати, що входять до складу мийних засобів.

— Якщо вода хоч трошки піниться, її не можна пити, — додає. — Фосфати шкодять всьому живому. Можна глянути на Дніпро із цвітінням синьо-зелених водоростей. Там все гине.

Хлорована вода становить менше загроз.

— Хлор вбиває бактерії. Його надлишок у тій кількості, що є у воді, не шкодить людині, — каже Наталія Гордієнко. — Хіба дає неприємний запах. Щоб його позбутися, воду можна відстояти.

Кип'ятіння знищує лише бактерії. Фосфати, хлор і нітрати залишаються.

Зараз ви читаєте новину «За 30 років українцям бракуватиме питної води». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути