В Україні запускається некомерційний інкубатор ІТ-проектів "1991 Open Data Incubator" на основі відкритих даних. Про це повідомляє прес-служба організації.
Проект покликаний "оцифрувати" такі сектори економіки як агробізнес, енергетику, інфраструктурні проекти, державні послуги для громадян і внутрішні аналітичні системи в державі, налагодивши взаємодію ІТ-розробників, громадських організацій та аналітичних центрів з органами державної влади.
"Мета нашого проекту – підвищити ефективність ключових секторів української економіки та державного управління, розробити анти-корупційні аналітичні системи і приділити максимум уваги проектам місцевого значення", - коментує Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost, радник прем'єр-міністра з питань відкритих даних.
Як зазначається, ідеї проектів місцевого значення будуть розглядатися в першу чергу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні з'явиться перший телеканал про IT
Реалізація проекту стала можливою завдяки громадській організації SocialBoost за підтримки Western NIS Enterprise Fund, компанії "Майкрософт Україна" та Уряду України.
Взяти участь у конкурсі можна заповнивши заявку на сайті до 3 лютого 2016 включно.
Нагадаємо, У 22 містах України за рік підготують 40 тисяч спеціалістів IT.
2 
1
Коментарі
"...Разогнался конь буланый
Прыгнул с кручи окаянной.
Синяя река больно глубока..."
В дитинстві, під час перегляду "Бумбараша", я мало не плакав, так було жаль коня.
Пам'ятаю ту жінку в переході. Чомусь, завжди коли проходив повз неї, почувався дуже ніяково. Не можу пояснити собі, чому саме. Можливо, і тому, що капелюха чи якоїсь іншої ємності для грошей, біля неї ніколи не було, а тицяти гроші в руки було незручно. Або ж через те, що вважав цей перехід не найкращим місцем для такого голосу. Чи тому, що був частиною натовпу, який мав рухатися по переходу і жити своїм життям, не зважаючи на співачку...
До речі, якщо хтось знає історію цієї жінки, не полінуйтесь, будь-ласка, поділитися нею.
Ja tezh kil'ka raziw sluchaw spiw toji pani, koly buwaw w Kyjewi, ale hroszej wid mene wona katehoryczno ne chotila braty - ni hrywen', ni doljariw, ni jewro...
Тема, піднята шановним автором колонки, -- найбільш інтернаціональна і позанаціональна. Кожному з нас не раз ( а тим, хто, як Золотухін, нехай і один раз) доводилось пережити це жахливе приниження БЕЗГРОШІВ'Я! І картав себе: як же я міг так опуститися, що ні копійки не втримав за душею!.. Спустошення душі і тіла, мацання ось цими пальцями натурального дна життя, справжній біль, сльози і розпач... ЖАХ!!! І тільки переживши все це, людина може, з усією можливою, на той час, силою відштовхнутись від останньої кам'яної межі, спрямувати свої зусилля на виживання в правильному напрямку! Так і світлої пам'яті Валерій Золотухін піднявся. Так треба підніматися й нам.
Жах залишится без грошей може бути тільки для людини, для котрої гроші вирішують усе в житті. Особисто я не фанат Золотухіна або когось іншого з кіноакторів чи співаків. Зазначу лише, найбільший жах - коли людина без совісті й честі, цього треба боятися. А гроші - це, як говорять, наживне.
Ваши слова говорят за Вас - Вы не продукт "того" врремени. Возможно это и хорошо. Но рядовое событие 20 - летн. давности почему-то стало темой поста. Практически ввесь актерский мир да и др. в то времмя "выживали" как могли.
Глибоко. Сподобалось, зачепило. Для мене Золотухін це Таганка та Висоцький з яким вони товаришували та їхні спектаклі. Мені пощастило жити в ті часи в Москві бачити їх і чути сопрано Аве Марія у виконанні Дубкової.
Ось такі маленькі розповіді миттєво чіпляють за пам'ять і не дають засохнути.
В.Высоцкий не считал своим другом В.Золотухина. Последний, по просьбе Любимова, тайком готовил себя на роль Гамлета в одноименном спектакле, которую исполнял В.Высоцкий. Узнав об этом В.Высоцкий перестал с ним общаться. Были и другие проблемы в их отношениях.
Приятно то, что ВЫ относите "то время", к СЧАСЛИВОМУ. Это говорит о Вашей глубокой порядочности и высокой нравственности. Это редкое явление в нашей нынешней суровой действительности. На этом да и других порталах не приходилось встречать этих слов. Спасибо Вам! Удачи и успехов Вам!
К сожалению, в те времена все жители развалившейся страны - СССР были в таком же положении. Замечено было, что продавали свои личные вещи и бывшие: зам. пред Совмина СССР Шелест П.Е. , 1 секр.МГК, член Политбюро ЦК КПСС Гришин и др.
Но времена изменились и и.о. главного режисера театра на Таганке Золотухин оставил после смерти своей многочисленной семье весьма приличное наследство - сбережения, дома, квартиры, участки зели и т д. Об этом в газетах писали. Не бедствовал - жил на две семьи.
Дякую! Витончено, глибоко, розумно. Єдиний журналіст, якого із задоволенням читаю.
автор дійсно не такий, як усі)) особливий) Ваня - ти бест)