Зазвичай проститутки чекали на клієнтів у барі "Наутилус", що в центрі Запоріжжя. Під музику пили каву, ласували цукерками. Цього разу фатальний дзвінок мобілки застав диспетчера Іру Л. в офісі, у винайнятій квартирі на вулиці Запорізькій.
— Я прийняла виклик по мобілці від клієнта о пів на третю 2 липня 2004 року, — розповідала Іра на суді. — Задзвонила водієві Владлену, який розвозить дівчат, і на замовлення відправилися сестри Люда та Іра С. Я поїхала з ними — взяти гроші від клієнта. Клієнт назвався Віктором. Вибрав Люду і заплатив 120 гривень.
Наступного дня Віктор зателефонував у пообідню пору. До нього знову поїхали сестри С. Віктор вибрав Люду. Та цього разу заплатив вже 110 гривень: як постійному клієнтові, йому зробили знижку.
Віктор зателефонував ще через день. Цього разу він вибрав уже Іру Л. Розплатився знову зі знижкою.
За тиждень — черговий дзвінок від постійного клієнта Віктора С.: потрібні грудасті дівчата. Клієнт попередив, що буде не сам. На замовлення виїхали п"ять дівчат. Чоловіки у квартирі на вулиці Леніна вибрали двох, віддали Ірині Л. 200 гривень. За годину Іра повернулася до квартири Віктора, аби забрати проституток. На неї вже чекали співробітники міліції. Усіх дівчат було заарештовано.
— 2 липня 2004 року до мене підійшли працівники Управління по боротьбі із організованою злочинністю УМВС Запорізької області. У присутності двох понятих передали мені гроші у сумі 120 гривень, дрібними купюрами, — показав на суді свідок Віктор С., працівник запорізьких правоохоронних органів. — Того ж дня я зателефонував по мобільному телефону, який взяв із оголошення у газеті "Привоз", де було написано "Торкніться таємниць ночі". До мене на квартиру приїхали троє дівчат. Я вибрав ту, що назвалася Танею.
Розмову з проституткою Віктор записав на магнітофонну плівку. Таня розказала, що "на фірмі" займається проституцією вже понад півроку.
Чистий прибуток подружок-сутенерок — 43 тисячі гривень за півроку
На квартиру до постійного клієнта Віктора С. у липні–серпні 2004 року дівчата за викликом виїжджали шість разів. Усі вони працювали на фірмі, організованій подружками Тетяною В., 26 років, та Іриною Л., 23 роки.
За рік до скандалу і Тетяна, і Ірина самі кілька місяців заробляли проституцією. Їм вдалося назбирати трохи грошей, і вони відкрили власну справу. У тиражних запорізьких газетах "Теленеделя" та "Привоз" розмістили завуальовані оголошення про надання секс-послуг. Паралельно у розділі "Робота" на фірму запрошувались дівчата — "після 18-ти".
Розробили прейскурант. За годину з клієнта брали 120 гривень. Вирішили додати родзинку — "лесбі-шоу": за бажанням клієнта дві дівчини займаються сексом, а потім до них приєднується замовник, із яким обидві вступають у статевий зв"язок. За "лесбі-шоу" правили 240 грн на годину.
Свій бізнес жінки поєднували з вихованням дітей: обоє на той час мали дворічних синочків.
— На початку квітня 2004-го в газеті "Теленеделя" я прочитала оголошення, що на роботу потрібні дівчата після 18 років, — свідчила на суді Олена Ш., 19 років. — Подзвонила, і мене відразу ж запитали, чи знаю, що надаватиму інтимні послуги. Я відповіла, що знаю. На зустрічі дівчина, яка назвалася Оксаною, запитала, скільки мені років і чим я займаюся. Я тоді працювала разом із мамою у пансіонаті для престарілих санітаркою, отримувала 220 гривень зарплати. Батько нас покинув. Оксана сказала, що привезла сюди на роботу з Дніпропетровська чотири дівчини, але набиратиме й нових. Мені потрібні були гроші, і я погодилася працювати у неї. Оксана пояснила мені умови роботи: робочий день починався о сьомій вечора і тривав до сьомої ранку. Виходила я на роботу чотири-п"ять разів на тиждень. Не мала права залишати свій телефон клієнтам і зустрічатися з ними у неробочий час. Пообіцяла "на роботі" не пити і працювати лише з презервативом. Їх я купувала за свої гроші. В середньому мала 10–11 клієнтів за ніч. З кожного клієнта мені платили по 50 гривень. На фірмі я пропрацювала два місяці, з початку квітня по травень, і поїхала відпочивати у Ялту.
Керували справою двоє — Тетяна В. та Ірина Л. Та начальником усе ж була старша й досвідченіша Тетяна. Вона мала досвід роботи проституткою у запорізьких фірмах і досить успішно займалася своїм власним секс-бізнесом.
— Бухгалтерію фірми вела Тетяна, — розповіла слідчим Ірина Л. — У своєму записнику вона занотовувала ім"я дівчини, яка обслуговувала клієнта, тривалість замовлення. Адресна база клієнтів була розбита по районах міста. Хоч я, практично, працювала у Тетяни диспетчером-адміністратором. Гроші вона мені за роботу не платила, тільки відсотки за клієнта. Казала, що прибуток від бізнесу ділимо на двох — ми оплачували оренду офісу, роботу водіїв, купували їжу та речі. Грошима розпоряджалася Тетяна.
Сукупний дохід її фірми за півроку становив майже 73 тис. грн. Чистий прибуток подружок-сутенерок, відрахувавши спільні витрати, — 43 тис.
Торік членів сутенерського організованого злочинного угруповання судили. Усі вони визнали свою вину. Сутенерки Тетяна В. та Ірина Л. отримали по 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. Їх також обмежено у громадянських правах згідно зі ст. 76 Кримінального кодексу України.
Жриць кохання засудити дуже важко
Про складність справи запорізьких сутенерок "ГПУ" розповів Віталій Макаров, 39 років, прокурор Жовтневого району Запоріжжя:
— В органах прокуратури працюю вже понад 13 років. Суд над сутенерським організованим злочинним угрупованням — одна з найскладніших моїх справ. І не тому, що у справі — п"ять звинувачених. Провину за статтями Кримінального кодексу, за якими обвинувачуються сутенери чи організатори секс-бізнесу, нелегко довести на суді.
От, приміром, є задокументований факт, що клієнт заплатив повії за надання інтимних послуг. При затриманні "жриця кохання" з апломбом може заявити, що клієнт — її давній знайомий, і гроші вона отримала не за кохання, а, скажімо, на квіти до 8 Березня. От і все — справа, як правило, навіть не доходить до суду.
У цій справі — величезна кількість матеріалів: хронологія телефонних дзвінків-викликів повій до клієнта, письмовий звіт про те, скільки саме часу проводила повія на виклику. Приміром, 2 липня Люда С. була у клієнта з 14.48 до 15.48. Усе, суддю вже можна переконати, що в цей час надавалися інтимні послуги за гроші. Те, що у такій "слизькій" справі всі обвинувачувані повністю визнали свою провину, — заслуга міліціонерів, які зуміли викрити злочинців.
3 
1
Коментарі