вівторок, 26 червня 2007 07:03

Віталіка Луценка втопив залицяльник матері

Автор: фото з домашнього архіву Людмили Луценко
  За місяць до власної смерті півторарічний Віталій Луценко біжить по вулиці райцентру Перечин на Закарпатті. Знімок поганої якості, бо зроблений фотокамерою мобільного телефону. Забобонна мама хлопчика боялася навроків й не дозволяла фотографувати сина нор
За місяць до власної смерті півторарічний Віталій Луценко біжить по вулиці райцентру Перечин на Закарпатті. Знімок поганої якості, бо зроблений фотокамерою мобільного телефону. Забобонна мама хлопчика боялася навроків й не дозволяла фотографувати сина нор

"Віталік пручався і плакав, а Женя силою тримав його під водою. Мені наказав мовчати, інакше з друзями, лякав, поріже на шматки", — плаче 18-річна Людмила Луценко з міста Перечин на Закарпатті.

10 червня її півторарічного сина Віталія утопив у річці Уж 19-річний кавалер Євген Шепінтал.

Людмила — висока худорлява білявка у чорній кофті та високо підкочених джинсах. Увесь час дивиться вниз. Зустрічаємось у центрі Перечина. Вдома лишилася подруга Маріка, яка тимчасово живе з Людмилою. Її 44-річну маму Марію після смерті внука госпіталізували в обласну лікарню з епілепсією.

— Як Віталік помер, — каже Людмила, — мама два дні пила і курила, хоча раніше жодного разу не тримала в роті цигарок. Ускладнилася вроджена хвороба, вона кидала цеглою в машину "швидкої".

З матір"ю та 19-річним братом Євгеном Людмила живе в двокімнатній квартирі багатоповерхівки на вулиці Ломоносова. Мама раніше працювала швачкою, а чотири роки тому оформила пенсію по інвалідності. Батько їх покинув, коли Люді було п"ять років. Нині має іншу родину в Дніпропетровську. Євген працює будівельником, планує виїхати на заробітки до Санкт-Петербурга.

— Я завагітніла в дев"ятому класі. Віталій із Великого Березного (сусідній райцентр. — "ГПУ") був старшим за мене на чотири роки, — зізнається Людмила Луценко. — Він поїхав на заробітки до Чехії. Про вагітність не казала — боялася, що не схоче дитини. Більше з ним не бачилися. Після школи сиділа в декреті. Мама морально підтримувала. Жили на її пенсію та братову зарплату. Після народження Віталіка я ні з ким не зустрічалася. Чекала, аби він підріс.

У березні 2007-го подруга Мар"яна познайомила Людмилу із випускником  Ужгородського комерційного технікуму Євгеном Шепінталом. Він із бабою та дідом жив у приватному будинку в ужгородському мікрорайоні "Радванка". Його матір безробітна, батько будівельник.

— Ми поїхали в гості до знайомих у Мукачеве, — згадує Людмила. — Вертаючись, заїхали в Ужгород. У кафе познайомились, подружились. Женя іноді дзвонив мені, приїжджав у Перечин, приносив диски із піснями, фільмами.

Євген скаржився, що в дитинстві його мама била за найменший непослух. Казав, вона його не любить.

Я завагітніла в дев"ятому класі

— У Жені очі різного кольору. Казав, через те, що його батьки били, — продовжує Людмила. — Він чогось не любив мого сина, весь час намагався його вщипнути, штовхнути. Думала, то пов"язане з його дитинством.

У неділю 10 червня Євген Шепінтал приїхав до Перечина. З вулиці покликав Людмилу.

— Просився до мене додому, — каже вона. — Але я сказала "ні", бо в мене хвора мама. Женя запропонував зустрічатися, та я відмовила. Тоді він попросив малого погуляти. Я не дала. Запропонував сходити скупатися на річку. Попросив обов"язково взяти Віталіка.

Людмила з Євгеном та малим попрямували на берег за місто.

— Трохи там посиділи, покупалися, — згадує дівчина. — Поки не прийшла моя мама. Женя почав сваритися з нею через тапочки, штовхнув. Коли я заступилася, запропонував піднятися вище по течії.

За кілька десятків метрів в урочищі Деживо Євген наказав дівчині розстелити ковдру.

— Почав щипати Віталіка, щоб той плакав, — зітхає Людмила. — Коли попросила заспокоїтися — рознервувався. Вийняв з кишені одну цигарку, хоча він і не курить, припалив і відійшов у бік. Повернувся, ліг біля нас. Тоді я вирішила перевірити, як він ставиться до мого Віталіка — прикрила очі і вдала, що задрімала. Женя схопив малого й поніс до води. Син спочатку плакав, а потім заспокоївся. Через три хвилини підхопилася, дивлюсь, а Женя топить Віталіка. Розкричалась, а він: "Йди сюди — я й тебе втоплю". Дитину кинув на глибину, а сам вискочив на берег.

Людмила зателефонувала подрузі й сказала, що Віталік втопився. Та прибігла з сестрою.

— Женя змусив нас шукати дитину біля берега, а він лежав на дні. Женя весь трусився. Подруга викликала "швидку". Через 5 хвилин Женя вийняв сина з води за ніжки. Лікарі пробували його врятувати, але він був мертвий.

Євген пояснив Людмилі, що говорити про утоплення міліції. На допиті жінка не втрималася й розповіла правду. Євгена затримали.

Із Євгеном Шепінталом зустрічаємось у Перечинській райпрокуратурі. Невисокий русявий хлопець у наручниках сидить схиливши голову.

— Втопив дитину, щоб одружитися з Людою, — ледь видавлює з себе. — З дитиною мама не взяла б невістку.

Зараз ви читаєте новину «Віталіка Луценка втопив залицяльник матері». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути