— Устав о четвертій ранку, щоб до синового весілля попорати корів, свиней, коня. Попорався, заходжу у двір — якийсь мужик у масці наставляє до лоба пістолета, до горла ножа: "Давай гроші або вб'ю". От і прийшла моя смерть, думаю, — згадує 50-річний Віктор Нетреба із села Купіль Волочиського району Хмельницької області. На світанку 17 травня за кілька годин до весілля його сина 25-річного Віталія на родину напав грабіжник. Наречений спав.
— У того бандюги під 2 метри росту. В мене метр 70, то я і не думав відбиватися. З дому саме жінка вийшла, то він обох завів у хату. На шум плем'янник Андрій проснувся, то він і його прихватив, усіх закрив у ванній. Сказав, як не дамо грошей — відрізатиме плем'янніку по пальцю. Жінка каже: є тільки тисяча гривень. Пішла в кімнату взяти, тихенько розбудила сина. Віталік вискочив через вікно до сусідів, подзвонив участковому.
Грабіжник узяв 1 тис. грн. Віктора Івановича з дружиною 50-річною Наталією Іванівною зачинив у ванній, племінника Андрія взяв у заручники. Планував тікати з ним машиною нареченого.
— Жінка плакала, просила взяти її замість Андрія. В той момент на вулиці вже збиралися люди, Віталік із сусідами стояв. Той мужик поняв, що всіх не переріже, кинувся тікати. Віталік збив його з ніг, хлопці скрутили. Так і віддали міліції, — каже Віктор Іванович. — Слава Богу, нікого не поранив. Після того по пачці анальгіну в день випиваю, бо голова болить, жінка переживає. Зачиняємося, тільки темніє, а яка собака гавкне — лякаємося.
39-річний грабіжник приїхав до Купелі з Хмельницького. До нападу готувався. На голову одягнув панчоху, мав чорні шапку, куртку і штани. Міліціонери вилучили в нього пневматичний пістолет, ніж, із рюкзака витягли мотузку та пляшку з бензином. У кишені лежали документи про невиплачені 18 тис. грн кредиту з "Укрсиббанку".
Нетреби не скасували весілля. Це був другий його етап. Перший бенкет організували 10 травня у Купелі, після розпису. Другий — після вінчання 17 травня, у сусідньому селі Пахутинці. Звідти родом наречена 23-річна Інна Величко.
— Віталика серце схопило. Але нічого. Випив валеріанки, трохи полежав, одів костюма і поїхав, — каже Віктор Нетреба. — Ми б чокнулися, якби всі лишилися у хаті. А так поїхали межи люди, там музика, заспокоїлися. Тільки на півгодини у церкву запізнилися. Батюшка чекав, бо знав, що на нас напали.
Віталій Нетреба працює автослюсарем на шиномонтажі у Волочиську, батько — сторож будинку престарілих у селі Кустарівці, а мати — кухар.
— З нами таке вперше, — каже Віктор Іванович. — У селі тільки один випадок такий був. Років п'ять тому забили до смерті одну жінку.
3 
1
Коментарі