24-річного Василя Кучера із села Старий Любар Любарського району Житомирщини підозрюють у зґвалтуванні сусідки Насті, 3 роки. До хати заліз через вікно в ніч на 27 квітня.
— У суботу вдень я напекла пасок, покрасила яйця, — розповідає 37-річна Мар"яна Панасюк, мати дівчинки. — До другої ночі ми дивилися телевізор, потім позасинали. Прокинулася від плачу Насті. Біжу до кімнати — а над ліжком стоїть чоловік. Злякалася, думала, зі мною щось зробить.
Незнайомець відштовхнув жінку й утік. На білизні Насті Мар"яна побачила кров. Розбудила старшу доньку, викликала міліцію.
— Досі цей кошмар перед очима стоїть, — втирає сльози.
Мар"яна Панасюк — мати дев"ятьох дітей. Мешкає у будинку на вул. Черняхівській. Перший чоловік Олександр помер. Від нього залишилися 17-річна Яна, 15-річний Веніамін, 14-річна Вікторія, 12-річний Максим і Дмитро, 10 років. Кілька років тому жінку покинув другий чоловік Віктор. Його сини 8-річний Денис, 4-річний Богдан, 2-річний Артем і донька Анастасія залишилися із матір"ю.
— Настя зараз у дитячій обласній лікарні. За нею доглядає Янка, вона у Житомирі на секретаря-референта вчиться, — каже жінка. — 30 квітня я їздила до малої. Її саме зашивали. Зараз їй уже можна ходити. Просила купити ведмедика.
Біля ліжка Насті знайшли мобільний. Його власник — сусід Василь Кучер.
— Кучери до мене приходили зранку 28 квітня, — продовжує. — Люба дала гроші на лікування. Спочатку я відмовлялася, але ж то дитині. А першого травня Люба попросила забрати заяву. Казала, що Вася хворий. "Якщо хворий — то слідство це встановить" — кажу.
До хати заходить сусідка 20-річна Світлана Дзюбак.
— Вася перед тим ще двох зґвалтував! — вигукує Світлана. — Десь п"ять років тому мою подружку Таню. Їй було 14. Пригрозив, що уб"є, якщо розкаже. Он недавно в сусідніх Пединках чіплявся до якоїсь, так Кучери відкупилися.
Василь працював на заробітках у Києві, у селі з"являвся рідко. Нині його розшукує міліція.
Вася перед тим ще двох зґвалтував
— Зараз усе село зашугане, — веде далі жінка. — Як пізно йду, то постійно обертаюся. Тьотя Мар"яна допізна світла не вимикає, телевізор до п"ятої ранку працює.
Дім Кучерів стоїть навпроти Панасюків. 51-річний Петро Володимирович, батько Василя, працює водієм у агрофірмі села Юріївка, мати Любов Володимирівна, 43 роки, — помічник вихователя дитячого садка. У передпокої хати триває ремонт.
— Вася в суботу ще вагонку тут оббивав, — показує на стіну Петро Кучер. — Казав, що ввечері піде в Любар.
— Син рідко бував удома, працював на будівництві у Києві, — до розмови долучається Любов Кучер. — Говорив, що влітку буде жениться.
У Василя Кучера є старший брат Михайло, 26 років. Він на заробітках у Москві, а його 24-річна дружина Олена, 4-річний син Артем та донька 1-річна Дарина живуть у Кучерів.
— Племінники обожнювали Васю, — продовжує батько. — Син завжди приїздить із торбою солодкого. Він нормальний, але як вип"є — стає неконтрольованим. У суботній вечір його бачили аж у п"ятьох кафе! Де ото тільки сили взялися у п"яного. Я не виправдовую сина. Раз був у Панасюків — значить винен.
— Та не був він у тій хаті, — захищає Василя мати. — Його, мабуть, підставили.
Кучери кажуть, що син змінився після служби в армії.
— Він у Донецьку в"язнів охороняв, — каже Петро Кучер. Дуже змінився. Ну не мій син і все! Якийсь замкнутий, нелюдяний. Бог його зна, що там було.
20 квітня Василь планував поїхати до Криму. Казав, що має там дівчину. Однак на Великдень залишився вдома.
— Десь о 2.45 Вася прийшов додому, — каже Любов Кучер. — Набрав із мого мобільника свій номер. Його телефон був у Панасюків. Написав на моєму телефоні СМС: "Пробачте мене" і зник. Тепер я не знаю, де він і що з ним, — плаче жінка.
Коментарі
53