четвер, 16 квітня 2020 07:11

"У хаті падала стеля. Ніхто не міг зайти"

— Малеча досі перед очима, не можу оговтатися, — голова села Плоске Таращанського району на Київщині 61-річний Сергій Плуговенко розповідає про загибель дітей 25-річної Юлії Вагнер.

Володимир, 5 років, 4-річна Інна та Олександра, 12 місяців, згоріли в будинку вдень 10 квітня. Мати їх замкнула і пішла до магазину. Сусіди побачили вогонь, коли палав дах. Вибили двері, винесли старших дітей на вулицю. Намагалися врятувати, але ­марно.

— Старші біля дверей лежали. Напевно, хотіли вийти. Але двері були замкнуті. Крику ніхто не чув. Першим прибіг сусід, який у межу живе. Вибив двері. Від кисню все враз спалахнуло, як сірник. Шифер стріляв і розлітався навкруги метрів на 20, — розповідає Сергій Арсенович. — Сусіди робили штучне дихання дітям. Мали надію, що ще відкачають. Викликали "швидку". Але реанімація нічого не дала.

Юлія Вагнер родом із Гайворонського району на Кіровоградщині. На Київщину переїхала в середині грудня торік зі своїм батьком, який там удруге одружився. Її чоловік Костянтин був на заробітках.

— Згоріла хата Юліної мачухи. Хороша, добротна. Там було парове опалення, але щось не працювало. Тож палила грубкою. Ми навідували родину. І питань до неї не було — у хаті чисто, їсти є. Діток старших у садок водила. Одного разу побачив, що йде без коляски. Мовляв, лишила малу вдома, а сама бігом туди й назад. Зробив зауваження, — продовжує Плуговенко. — А це діти були на карантині, вдома. То вона замкнула й пішла з сусідкою Танькою. Дід зізнався, що Володька часто відкривав дверцята грубки і жар згрібав. Може, й тоді так зробив. Хтозна. Дверцята були відчинені. Офіційна версія — що грубка перегрілася.

У селі кажуть, Юлія мало з ким спілкувалася. Про дітей піклувалася.

— Спочатку кричала, голосила над дітками. А тоді стала байдужа, наче відсторонилася. Їй кажуть, що боса, без носків, а вона махає рукою. Може, від шоку, — говорить місцевий 46-річний Леонід. — Батько її приїхав, кричати почав. Мовляв, наказував глядіти за дітьми, а вона покинула. Коли Юлія йому зізналася, що знову вагітна, трохи заспокоївся.

Після трагедії в село приїхав чоловік Юлії. Тіла дітей забрав, аби поховати на Кіровоградщині. Жінка поїхала з ним. Обставини та причини пожежі встановлюють поліцейські.

Троє дітей згоріли в будинку на вул. Набережній у Костомарівці Бобринецького району на Кіровоградщині 12 квітня.

Єлизавету, 5 років, 3-річного Юрія та Ілону, 7 місяців, зачинила в хаті мати — 34-річна Надія Романенко. Сама пішла по дрова. У дворі грався старший син 6-річний В'ячеслав. Він покликав сусідів, коли хата почала палати. Врятувати дітей не змогли.

— Раніше Надія дітей самих не лишала. Або чоловік глядів, або дід, — говорить голова села Галина Ільчишина, 66 років. — Старший хлопчик на вулиці був. Почав кричати. Збіглися люди, воду носили відрами. Але в хаті вже падала стеля. Ніхто не міг зайти. Як же Надя побивалася бідна. А Славко коло неї — обнімав, пригортав, аби заспокоїти.

Надію з двома дітьми привіз у село з Полтавщини 37-річний Юрій Савченко чотири роки тому. Жили з батьком чоловіка. 2018-го придбали свою хату. Виховували ще двох спільних дітей. Чоловік наймається по людях, жінка — домо­господарка.

— Вона циганка. Не має документів, неграмотна. Але хороша мати, господиня. Старший хлопчик — школяр. Надія щодня його відводила і забирала із занять. Горе, що в них сталося, — нещасний випадок, — каже Галина Ільчишина.

Причину пожежі встановлюють слідчі.

Зараз ви читаєте новину «"У хаті падала стеля. Ніхто не міг зайти"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути