Учитель фізкультури помер перед уроком

 

14 жовтня в райцентрі Христинівка Черкаської області помер учитель фізкультури Юрій Мельник, 66 років.

— Класний був учитель, — згадує Аліна Шевчик, 15 років. — Умів і посміятися, і посварити. Але довго сердитися не міг. Юрій Терентійович мав власний журнал, де записував нормативи. Якось ми виправили оцінки на кращі. Він сварив. Казав, що перескладатимемо нормативи. Потім уже не злився, сміявся з нас. Наступного року хотів звозити нас на Південний Буг.

— У нашій школі працював з 1984 року, — згадує заступник директора з навчально-виховної роботи Людмила Віхарєва. — Спеціаліст вищої категорії. Знав підхід до дітей, умів зацікавити. Організовував кроси, туристичні поїздки, змагання, які називав малими Олімпійськими іграми. Возив дітей до моря, в Карпати, до Південного Бугу, організовував подорожі велосипедами Христинівщиною. Учительському колективу завжди розповідав цікаві анекдоти чи історії.

Нещодавно в школі влаштовували тиждень математики. Школярі складали портрети вчителів із геометричних фігур. У портреті, який склали восьмикласники, упізнали Мельника.

Юрій Терентійович жив із дружиною Валентиною Василівною у приватному будинку по вул. Маяковського.

— Немає вже чоловіка, — плаче Валентина Мельник, 65 років. Жінка працює вчителем математики. — Ми ж із ним прожили 46 років душа в душу. Слова поганого від нього не чула. Знали одне одного зі шкільної лавки, я чекала його з армії, три роки до весілля зустрічалися.

У будинку Мельників висить багато картин. Переважно осінні пейзажі.

Ми посеред цвинтаря ночували

— Юра дуже любив природу, — веде далі дружина. — Ми багато подорожували, найчастіше їздили на Буг на 5–10 днів. Особливо любив рибалку. Дві неділі тому привіз двох коропів по півтора кіло.

До кімнати заходить 63-річний Петро Мельник, брат Юрія. Він приїхав із Запоріжжя. Каже, що у батьків їх було четверо: дві доньки й два сини. Старша сестра Зоя померла, молодша Світлана живе на Луганщині.

— Ми ще дітьми рибалили. У школу ще не ходили, а з вудками по рибу вже бігали. Бувало, відрами додому улов носили.

— Із Юрою ми весь Крим об"їхали кілька разів, — до розмови долучається 63-річний сусід Анатолій Паламарчук. — Колись їхали узбережжям. Ніч була темна. З"їхали на обочину, вирішили заночувати, розбили палатки. Зранку прокидаємоcя, а ми посеред цвинтаря ночували. Дружили з дитинства. Жили недалечко. Майже всі відпустки, свята проводили разом. Усе життя займався спортом. Найбільше любив гандбол. У вівторок увечері планував прийти до мене за яблуками. Він їх смачно квасив.

У Мельника залишилося двоє дорослих дітей та четверо онуків.

×