Близько четвертої ранку 9 жовтня на шостому арсеналі Міністерства оборони вибухнув склад боєприпасів. Він розташований неподалік селища Дружба Ічнянського району Чернігівської області. Щосекунди розривалося по два-три снаряди. Рятувальники та волонтери організували евакуацію людей. Хто мав машини, їхав власним ходом. На ранок поблизу селища призупинили автомобільне й залізничне сполучення. Обмежили повітряний простір у радіусі 30 км.
— Склад боєприпасів підірвали в чотирьох місцях. Це вказує на диверсію, — говорить заступник начальника Генерального штабу Збройних сил 58-річний Родіон Тимошенко. — Зайнялися п'ять сховищ. Це не більш як 10 відсотків арсеналу. Гасити вогонь заважала висока задимленість і вибухи. Під вечір пожежу вдалося локалізувати.
На складах зберігалися дефіцитні снаряди, які не виробляють в Україні. Лежали просто неба, за словами народного депутата Антона Геращенка, 39 років:
— Україна вкотре втратила стратегічний запас боєприпасів, який коштує сотні мільйонів доларів. Вибухнули снаряди для 122-міліметрових гаубиць, реактивних систем "Град".
Важливі боєприпаси вивезли задовго до пожежі на інші арсенали та бази із захищеним типом зберігання, заперечує міністр оборони 53-річний Степан Полторак.
Слідчі мають кілька версій причини вибухів на арсеналі. Перша — диверсія, друга — недотримання правил пожежної безпеки, третя — навмисний підпал, щоб приховати розкрадання боєприпасів.
Вибухами пошкодило понад 70 будинків. У райцентрі й прилеглих селах вимкнули газопостачання.
— Масштаб руйнувань встановлюємо. Збитки відшкодують людям із державного бюджету, — каже заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Наталія Романова.
Вісім прийомних пунктів облаштували в приміщеннях шкіл, будинків культури, дитсадків Ічнянського, Прилуцького, Бахмацького, Ніжинського районів Чернігівської області.
Людей забезпечили гарячим харчуванням, медичною та психологічною допомогою. Близько 500 осіб прийняли в Ніжині. Там на центральній площі перед міськрадою поставили ятку. Біля неї цілодобово чергують волонтери.
— Людей почали приймати з п'ятої ранку. Спершу раділи, що дістались спокійного місця. Потім за голови хапались, що лишили відчинені будинки, господарство, — розповідає волонтер 64-річна Тамара Стратілат.
Біля намету стоять понад 20 пакетів із гуманітарною допомогою, яку принесли місцеві жителі.
— Це за годину назбиралось. Несуть весь день: хто теплий одяг, хто продукти. Замовили автобус, аби все розвезти людям. Але речей виявилось настільки багато, що й двох вантажівок забракло. Дівчинка років чотирьох із мамою прийшла, аби віддати свого улюбленого пінгвінчика, — Тамара Стратілат показує на іграшку, яка виглядає з білої торби.
Неподалік штабу евакуації стоїть 26-річний Михайло Колотило в помаранчевій куртці з сигнальними стрічками. Він — лікар інтенсивної терапії Чернігівського обласного кардіологічного диспансеру.
— Це мав бути мій перший день відпустки, — каже. — Але зараз на волонтерських засадах оглядаю хворих, яких евакуювали з Ічнянської лікарні. Через нерви в них загострилися проблеми з серцем, піднявся тиск.
Людей з місця евакуації приймають у школі №17, що розташована за пару кілометрів від штабу. На першому поверсі перед входом учителі реєструють прибулих.
— О 5:25 прийняли першу людину. Усього — понад 120 осіб. До вечора лишилась половина. Їх на ночівлю позабирали наші технічки, батьки учнів, — розповідає директор школи 54-річна Тетяна Власенко. — Для жінок із дітьми в одному з класів поставили ліжка. Також у спортзалі постелили татамі (килими для занять дзюдо. — ГПУ), усім дали ковдри, подушки.
Навчання в школі призупинили. На стінах розклеїли листки з вказівниками: туалет, кімната для евакуйованих, місце для зарядки телефонів.
Східцями спускається 47-річна Валентина з Ічні. Темне з сивиною волосся зібране у хвіст. За руку веде сина 6-річного Дмитра.
— Йому б носочки свіженькі. Бо ноги потом провонялись, — звертається до Тетяни Федорівни.
— Зараз організуємо. Там стільки нанесли, що всім вистачить, — говорить директор школи.
— Нас ловко прийняли, — каже Валентина. — Їсти аж занадто багато. Приїхала сюди з дітьми. Найбільше переживала, що корова негодована осталась. А вдень невістка з братом проскочили додому. Накормили худобу, здоїли. Я спокойна, — сміється.
Рукою прикриває рота. Спереду не має кількох зубів.
— Ти не злякався вночі? — питаю хлопчика.
— Тут халасо. Каклєту їв, канфєту, цяй, — тулиться до матері.
Кілька жінок говорять по телефону в спортзалі, де облаштували нічліг. Тхне валеріанкою.
— Кому тут вже погано? — питає жінка з круглими золотими сережками у вухах.
— Он у женщини серце прихватило, — чоловік у військових штанях киває у бік огрядної жінки років 65. Вона, схрестивши на грудях руки, лежить на боці. — Люди різне балакають. Кажуть, могли диверсанти підірвати. Торік на посту рєбята збивали безпілотник. А це недавно бачили ще один, говорять.
— Очікував, що в нас таке влаштують. У мене давно собраний тривожний чемоданчик, — каже Іван з Ічні. — Там одежа, документи. Люди погреба поукріпляли, аби пережити в своєму дворі бомбьожку і нікуди не тікати.
— На воєнбазі ніякого контролю не було, — до стінки притуляється повна жінка років 30. — Може, торгували боєприпасами і спеціально взрив підлаштували, аби недостачу приховати.
На ковдрі сидить мешканка Грабова, що за 5 км від арсеналу. Представляється Зінаїдою. Прізвище просить не вказувати.
— Весь день плачу. Удома свекруха 90 років лишилась і син, аби її наглянути. Забрати не могли, бо паралізована, — плаче. — Вибухова хвиля повиривала нам двері, скло з вікон повилітало. Син весь день у погребі просидів. Як все почалося, в Ічні машина їздила людей собірала. А в нас навіть тривогу не об'явили. Аби не своє авто — погибай на місці.
Як дістались Ніжина, мені подзвонили люди з села. Розповіли, що до сусідів залетів снаряд у хату. Усередині все випалило. Найбільше дісталось Августівці. Там чотири будинки згоріли.
До школи заходить місцева Ольга Миколаївна, 57 років. У руках — два заповнені вщерть пакети.
— Печива, пиріг спекла. Думаю, треба чогось домашнього людям до чаю. Консервації кульок набрала, — каже.
На подвір'ї спілкуються двоє чоловіків і троє жінок.
— Ми другий раз приїхали. Зразу вночі. Потім подзвонили знайомі. Сказали, що все спокійно, — розповідає Лілія з Ічні. — Повернулись, а місто, мов мертве. Ні магазини, ні аптеки не працюють. Під вечір знов почало гупати. Поліцейські їздили вуличками й кричали в рупор: виїжджайте! То ми й послухались. Нічого з собою не брали. Надіємось, зранку будемо вдома.
До школи під'їжджає таксі. Водій 29-річний Сергій говорить, від четвертої ранку за кермом.
— Забирав людей із сіл за 15–18 кілометрів від Ічні. Зараз туди в'їзди перекрили поліцейські. Хіба полями можна проскочить, — пояснює. — Уночі на дорозі страшні тягнучки були. У чотири колони їхали. Зробив чотири рейси. Брав по тарифу — 10 гривень за кілометр.
На ранок 11 жовтня пожежу на арсеналі загасили. На двох майданчиках, де триває тління, лунають один-два вибухи на годину. Особовий склад повертається до військової частини, люди — до домівок. У населених пунктах починають відновлювати комунікації, електро- та газопостачання, повідомив Олексій Чернобай із Міністерства оборони України.
12 500 людей евакуювали з міста Ічня і 30 прилеглих сіл Чернігівської області через вибухи на складі боєприпасів на шостому арсеналі Міноборони. Із найближчих до зони ураження селищ Дружба та Августівка вивезли всіх жителів. З Ічнянської центральної районної лікарні евакуювали 163 пацієнти — до лікувальних закладів Парафіївки.
Вибухали вісім складів
Із 1991 року в Україні сталися 10 великих пожеж на восьми складах із боєприпасами. Загинули 10 людей.
Тричі горів арсенал Збройних сил біля Новобогданівки Мелітопольського району Запорізької області. Востаннє — 27 серпня 2006-го.
22 вересня торік загорілися склади поблизу села Новоянисоль Нікольського району на Донеччині, за 34 км від Маріуполя. Причиною стала суха трава, що зайнялася.
28 вересня 2017-го вибухнув 48-й арсенал Міноборони в райцентрі Калинівка на Вінниччині. Там зберігали 188 тис. боєприпасів — найбільше в Україні. Евакуювали майже 30 тис. людей. Вогонь гасили понад дві доби.
Також горіли склади в Бахмуті на Донеччині, у селі Цвітоха Славутського району на Хмельниччині, в райцентрах Лозова й Балаклія Харківської області. Детонував тимчасовий склад із боєприпасами в райцентрі Сватове на Луганщині.
2 
1
Коментарі