У колишній військовій казармі за селом Шубків Рівненського району лежать 150 тис. спрацьованих ламп денного освітлення. Їх не охороняють, молодь грає там у пейнт-бол. Тисячі ламп побили, рідкий метал випарувався.
— За Союзу то були казарми, солдатська й офіцерська столові, — 64-річний Микола Романчук із Шубкова веде до могильника. Він за 2 км від села. — Як Союз розпався, воєнні забралися, будівлі передали на баланс села. 1998-го фірма АТТО зробила там склад лампочок. За кілька років з усієї області звезли 230 тисяч ламп, планували утилізовувати. А потім у фірми ліцензія скінчилася.
Микола Романчук з Володимиром Корнієнком охороняли склад.
— Нас було тут чотири сторожи — ми з Володьою Корнієнком, Коля Лаворик та Вітя Мельник, — продовжує Микола Герасимович. — Чергували сутки через троє. Їжу брали з дому. Страшнувато по ночах, бо місце глухе, зв'язку ніякого. Нам платили по 300-400 гривень у місяць, а потім у фірми гроші скінчилися. Працювали у борг, а потім надоїло, 2006-го кинули.
— Тільки мені фірма десь 9 тисяч винна, — згадує 81-річний Володимир Корнієнко. Теж іде до складу. — Навіть до прокуратури звертався, але власника тої фірми давно десь нема.
Заходимо всередину. Чоловіки скаржаться на мародерів.
— Не люди, а чорти! За пару років покрали й розвалили все, що можна. Провода зрізали, труби викопали, стару діжку викотили. Навіть шифер знімають, — говорить Володимир Денисович. — Ще трохи і балки на коробки попадають, усі лампи потрощать.
Закинута аварійна будівля завдовжки 50 м. Там не вціліло жодне вікно, вибиті двері лежать на порозі, дах у дірах. Стоять стелажі з коробками спрацьованих ламп.
— Дивіться під ноги, бо гвозді ржаві стирчать, — попереджають сторожі. — Торік зимою ці лампи хотіли вивезти. Приїхав якийсь грузовічок, повиходили мужики у масках та захисних костюмах. Взяли десь 80 тисяч ламп та повезли кудись. А дві третини так і лишилися.
На траві довкола будівлі лежать купи битого скла.
— Кожні вихідні сюди молодь їздить у пейнт-бол грати. Звідси ж до Рівного всього 24 кілометри, — каже Микола Герасимович. — Ніхто не думає, що у лампі всередині ртуть. Розбивають і тут же дихають випарами.
— У мене син помер молодим. Він у ртутному цеху на газорозрядному заводі робив. Просив: "Батьку, кинь той склад! Здоров'я згубиш і не вернеш", — додає Володимир Денисович.
Залежно від розміру люмінесцентна лампа містить 1-65 мг ртуті. Допустима норма випарів для людини — 0,01 мг на 1 куб. м повітря. Наслідки вдихання випарів проявляються за кілька років.
— Ми давно хочемо позбутися тих ламп, — кажуть у Шубківській сільській раді. — Але треба гроші.
Спрацьовані лампи денного освітлення в Україні утилізує єдине підприємство — Микитівський ртутний комбінат у місті Горлівка на Донеччині. Перевезти їх туди з Шубкова має приватна фірма. Природоохоронний фонд області виділив на це 600 тис. грн.
— Ми провели тендер на вивезення. Залишилося оформити документи з фірмою-переможцем, — каже 42-річний Сергій Подолін, заступник голови Рівненської райдержадміністрації. — Якщо все пройде по плану, лампи вивезуть до кінця року.
2 
1
Коментарі
2