"На машину наклали арешт, аби не міг перепродати"

— Мені гроші на машину з неба не впали. Довелося позичати частину. Тому просто так віддати її не можу, — киянин 32-річний Володимир Красношапка розповідає про свій автомобіль, який у нього відбирають через суд.

"Хюндай Соната" 2011 року випуску він купив за $10 тис. у липні торік. А у жовтні отримав лист із суду, що авто під арештом у Головному сервісному центрі МВС.

— Машину купляв у свого товариша. Він із місяць на ній покатався і вирішив продати. Авто в Головному сервісному центрі МВС пробивали по базах — чи "чисте". Не було жодної інформації про розшук чи суди. Місяць я катався за дорученням по техпаспорту друга. Згодом наполіг на переоформленні, — каже Володимир. — Оформили договір купівлі-продажу, проте там указали суму в 10 тисяч гривень. Пізніше отримав "лист щастя" і повістку до суду. Про цей цивільний позов нічого не знав. Машину в мене поки не вилучили. Але на неї наклали арешт, аби я уже не міг перепродати.

Володимир Красношапка — підприємець, займається ремонтом машин на СТО. Розлучений, має 5-річного сина. З'ясувалося, що його "Хюндай" перепродували сім разів у Києві, на Одещині та в Харкові. Перша власниця — киянка Наталія Кацюк.

— Машину начебто продали за довіреністю з підробним підписом власниці 2014 року, це показала експертиза. Її видав нотаріус Гнідюк Олександр Борисович. Коли копнули — вияснилося, що він замішаний не в одній справі з підробкою документів на нерухомість, із земельними махінаціями. І начебто подався в біга, зараз у розшуку, — розповідає Красношапка. — Тому Наталія Олегівна звернулася до суду і хоче повернути своє майно. А всі інші перепродажі — недійсні. Не знаю як, але хочу відстояти своє.

Судове засідання призначене на 13 лютого.

Такі ситуації щодо переоформлення автомобілів — не рідкість, каже адвокат Сергій Старенький, 46 років.

— Останній власник автомобіля має написати заяву, щоби попереднього продавця долучили до справи, як третю особу. Той повинен засвідчити, що отримував від нього гроші. Якщо ж покупець указав у договорі купівлі-продажу тільки 10 тисяч гривень — він на них і може претендувати, — розповідає Старенький. — Перша власниця правомірно хоче витребувати своє майно. Тож усі покупці мають звертатися із питаннями до попередніх власників і вирішувати питання про повернення коштів.

×