У середині 1990-х Олександр Степанов, якому зараз 64 роки, академік НАНУ, створив у Києві успішний бізнес. Великі прибутки він отримував, знаходячи інвесторів за кордоном. Кілька років жив в Америці і планував навіть виїхати туди на постійне проживання. В його житті було три шлюби, квартира у Києві на Хрещатику з десяти кімнат, будинок на березі Чорного моря, два "Мерседеси", двомоторний літак і пароплав.
16-річна Ірина стала третьою дружиною Степанова. Вона народила йому трьох дітей. А через вісім років їхнього спільного життя Степанов через позов Ірини опинився за ґратами.
За шість років у тюрмі він вивчив англійську мову і зробив 23 винаходи у галузі космонавтики й авіації. От лише не може їх запатентувати.
До Житомирської тюрми від центрального автовокзалу міста хвилин п"ять пішки. На подвір"ї понура шкапа ледь-ледь тягне воза із залізною труною. Нікого не ховають. Це просто ємність для вивозу харчових відходів, чомусь стилізована під катафалк.
— Праворуч — тюрма, — повідомляє адвокат Степанова. — Там сидить маніяк Онопрієнко. У тюрмі взагалі всі пожиттєвики. А ліворуч — колонія. Тут лише ті, хто "за першою ходкою".
Жінка у темно-зеленій уніформі — молодший прапорщик — на вході до колонії забирає паспорт. Сумочку та пакет з передачею залишає.
Жених був старший за наречену на 37 років
За кілька хвилин до скляного закапелку заводять ув"язненого Степанова. Пострижений "під нуль". Чомусь поголені брови. Коротка щетина — геть сива. Нам дозволено говорити з ним лише через скло і по телефону.
Степанов згадує, як його вперше зустрічала Лариса — мати Ірини. Він, у дорогому костюмі, з квітами та "Київським" тортом у руках, сподобався майбутній тещі. Сподобався настільки, що, за словами Олександра Гнатовича, вона сказала: "Тобі потрібна не моя донька, а я. Бери мене".
Жених був старший за наречену на 37 років. Весілля відгуляли в 1991 році. Два роки поспіль Степанов мав інтимні стосунки одночасно і з матір"ю, і з донькою.
— Бог мене за це і покарав, — каже в"язень.
Для дружини і тещі Степанов нічого не шкодував. Ірині купив "Мерседес", а тільки на походи Лариси до стоматолога витратив п"ять тисяч доларів.
Ірина народила у 1992-му сина Івана, за рік — дочку Марію, а ще за два — Ганну. Від першого шлюбу у Степанова була доросла донька Наталія та онука Христинка.
Коли Олександр сказав дружині, що хоче мати четверту дитину, вона обурилася. Тоді він заявив, що прийме сиріт із дитбудинку. Це рішення Степанова розкололо сім"ю. Адже зайди претендуватимуть на спадок. Категоричну позицію зайняла і теща. Любов до зятя минула.
1995 року Степанов удочерив двох дівчаток-сиріт — 8-річну Оксану і 6-річну Таню. Щороку всі діти — і прийомні, і рідні — відпочивали у Ялті. Оксану Степанов возив до Німеччини: дівчинка хотіла побачитися з рідною сестричкою, яка росла у сім"ї місцевого мільйонера Руді Франкена. Знайшов Степанов і її старшого брата Михайла. Хотів навіть лишити його у своїй сім"ї, та Ірина була категорично проти.
1999 року Степанов привіз із інтернату ще двох прийомних доньок — Тоню та Галю, сиріт восьми та семи років.
— Я подарував дружині дворівневу квартиру в центрі міста, коштовності, обручки і діаманти, машину за 53 тисячі доларів. На її ім"я відкрив банківський рахунок на 100 тисяч доларів. Всюди вказував Ірину як свою спадкоємицю. Однак теща та дружина боялися, що я можу змінити заповіт і вирішили позбутися мене.
"ГПУ" зв"язалася із Канівською школою-інтернатом, звідки Степанов привіз Оксану і Таню.
Два роки поспіль Степанов мав інтимні стосунки одночасно і з матір"ю, і з донькою
— Після того як Олександр Гнатович удочерив Оксану, ми, разом із педагогом дівчинки, тричі були в їхній сім"ї, — розповідає колишній директор школи-інтернату Леонід Хижняк, 55 років. — Оксана виглядала щасливою. Говорила, що обожнює тата. Я думаю, що Ірина, дружина Степанова, змовилась зі своєю матір"ю, і вони обдерли нещасного чоловіка як липку. Та ще й до тюрми посадили.
У 1999-му Ірина з матір"ю звинувачують Степанова в тому, що він ґвалтував прийомних доньок. Бізнесмена арештовують.
— У загальній переповненій камері покотом на підлозі жили і спали здорові поруч із туберкульозниками, які вже кашляли кров"ю, — згадує Степанов. — Мене протримали там 48 діб замість належних за законом трьох. Кілька разів у переповнену камеру міліціонери напускали нервово-паралітичний газ. Їх смішило, як люди корчаться на підлозі... Замість зарядки в ізоляторі тимчасового утримання практикувалися принизливі пробіжки "гусячим" кроком, руки за спину, по колу. Частенько на прогулянці діставалося дубинкою по голові. Вони, дружина і теща, розраховували, що я помру. Але я вижив, — підсумовує історію свого третього шлюбу Олександр Гнатович.
У судовому вироку зазначалося, що Степанов ґвалтував восьмирічну Оксану через тиждень після того, як привіз її з інтернату, і продовжував це робити впродовж кількох років. Хоча експертиза цього не підтвердила — ні щодо Оксани, ні щодо інших дівчаток. Степанова засудили на 13 років ув"язнення з 15 можливих за цією статтею.
— Суд пройшов із звинувачувальним ухилом, — каже він. — Мені та моєму адвокатові було відмовлено у всіх клопотаннях: викликові свідків захисту, присутності дітей на суді, проведенні додаткових експертиз.
Зрештою, карні справи за зґвалтування Степановим трьох інших дітей, окрім Оксани, було припинено через "відсутність складу злочину".
Якось Ірина написала листа колишньому чоловікові у тюрму:
"Привіт, Арнольдушка. (Арнольд — ім"я Степанова, отримане при хрещенні. — "ГПУ"). Я весь час думаю про тебе. Мені було жахливо боляче від того, що ти написав, що там робиться за ґратами. Ти тримайся. Читай Біблію і не сподівайся на людей — зрадять. Я тебе дуже люблю..."
Читай Біблію і не сподівайся на людей — зрадять
Цей лист Степанов приніс із собою на побачення з кореспондентом "ГПУ".
— Невже ви простили дружину і ще кохаєте її? — запитую.
— Не знаю, — відповідає. — Я досі згадую, як тримав Ірину за руку, коли вона народжувала мою другу доньку.
Після арешту та засудження чоловіка Ірина подала на розлучення і поділ майна. Степанов отримав старенький телевізор та відеокамеру. Квартира у центрі Києва, два "мерседеси", гроші, антикваріат, коштовності перейшли у власність Ірини. Його бізнес зруйнували вщент, майно фірми розграбували. Прийомних дітей відправили назад до інтернату.
— У мене 48 років робочого стажу, а я навіть не можу отримувати пенсію, — каже Степанов.
За всі роки ув"язнення кореспондент "ГПУ" привезла йому першу передачу. Однак на життя у тюрмі Степанов не жаліється. Каже, що останнім часом стали краще годувати. Раніше виділяли гривню на добу, а тепер на 50 копійок більше. Навіть салати дають.
1 
1
Коментарі
1