Чотири роки тому колишня шкільна вчителька історії та образотворчого мистецтва 57-річна львів"янка Ірина Заплотинська в Російському культурному центрі познайомилася з пенсіонером Володимиром Голбановим, 65 років. Вони вирішили одружитися й переїхати жити до Запоріжжя — ближче до рідні Ірини.
— У вересні поїхали будиночок придивитися, — розповідає Ірина Анатоліївна. Жінка сідає на стілець. Стояти довго не може — з живота під халатом звисає величезна грижа. Заплотинська — інвалід ІІ групи.
— У магазині м"ясопродуктів підходить до нас незнайомець, починає розмову, — веде далі. — Ми розповіли, що хочемо одружитися, про майбутній будиночок згадали. Той чоловік назвався Олександром Демченком, полковником благодійної асоціації резерву спецвійськ "БАРС". Ми повірили, бо у Володі син в Іраку служив. А Демченко запевнив, що його організація сім"ям військових допомагає.
Олександр узяв із львів"ян 300 грн і паспорти — пообіцяв сюрприз. Наступного дня повіз Заплотинську та Голбанова до РАГСу. Їм видали свідоцтво про одруження.
— Ми повірили Демченкові на сто відсотків! — говорить Ірина Анатоліївна. — Він показав нам невеликий гарний будиночок, пообіцяв, що "БАРС" допоможе ремонт зробити. Продажем також він мав зайнятися.
Разом із Олександром подружжя повернулося до Львова.
Ірина Заплотинська жила в однокімнатній квартирі на вул. Коперника в центрі Львова. Дітей не мала. Володимир Голбанов став її першим чоловіком.
Через кілька після приїзду до Львова Олександр Демченко привів до Ірини Анатоліївни покупців — Тараса та Людмилу Усачових. Ті у вересні 2004-го купили в Заплотинської помешкання площею 28 кв. м за $10 тис.
— Договір купівлі-продажу оформлений правильно, — підтверджує старший помічник прокурора Галицького району міста Львова Любов Пудляк, 37 років. — До покупців жодних претензій — люди заплатили гроші.
У кабінеті нотаріуса Демченко поклав усю суму в кишеню
У кабінеті нотаріуса Олександр Демченко поклав усю суму в кишеню, а колишній власниці квартири дав $100 та 550 грн. Заплотинська перед тим підписала договір про передачу йому грошей — нібито на потреби "БАРСу".
— Через кілька годин Демченко терміново поїхав у відрядження, — згадує жінка. — Сказав, що нові власники квартири забезпечать нас харчами та квитками до Запоріжжя, а там зустрінемося.
На Запорізькому вокзалі львів"ян зустрів Андрій Шкода. Поселив їх у квартирі своєї матері Тетяни. Через три дні жінка вигнала квартирантів.
— Сказала, що закінчилися гроші на наше утримання, — плаче Ірина Анатоліївна. Розхвильована, переходить на російську мову. — Ми опинилися на вулиці. Мобільник Демченка не відповідав. Тоді й зрозуміли, що він нас обдурив.
Заплотинська та Голбанов повернулися до Львова й написали заяву в міліцію. Там склали фоторобот Демченка. Районна прокуратура порушила проти нього кримінальну справу за обманне заволодіння грошима.
51-річного Олександра Демченка затримали 2006-го. Чоловік переховувався в товариша в Одесі. Виявилося, що асоціації "БАРС" не існує.
Судили шахрая у Львові. Він не визнав провини. Каже, про гроші нічого не знає.
— Поводився неадекватно, — розповідає помічник прокурора Любов Пудляк. — Спочатку видавав незрозумілі вигуки, кидався на клітку. Експертиза визнала чоловіка здоровим.
Милостиню під церквами прошу, на пенсію не проживеш
Демченка засудили до п"яти з половиною років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ошуканій Ірині Заплотинській він має виплатити 58 тис. грн. Ірина Анатоліївна поки що нічого не отримала.
Ірина з Володимиром переїхала жити в однокімнатну квартиру сина свого приятеля 19-річного Олексія Володіна. Хлопець жив сам, його батьки померли.
Два місяці тому помер і чоловік Ірини.
— Боже мій, хто мені допоможе? — голосить жінка.
Ірина Заплотинська стоїть біля столу в невеликій кімнаті. На скатертині — білий хліб, ніж, розсипані крихти. Біля стіни на ковдрі спить власник квартири Олексій. Він навчається в кулінарному училищі, а вночі підробляє вантажником. У кімнаті працює голосно ввімкнений телевізор.
— Я не можу вічно тут жити. І так милостиню під церквами прошу, на пенсію не проживеш, — каже жінка.
Квартиру Заплотинської Усачови продали.
— У ЖЕКу сказали, що там тепер якась жінка з донькою живе, із Франції приїхала. У квартирі все перепланували, — зітхає.
4 
1
Коментарі