вівторок, 31 липня 2018 07:25

"Боялася комусь признатися про побої, бо Сашко міг наказати"

— Таня подзвонила матері. Сказала: "Я більше не можу терпіти. Повішуся". Та благала доньку одуматись. Одразу ж кинулася до неї додому. Застала Таню в петлі ще теплу, — розповідає 59-річна Валентина Правенко, голова села Борщів Подільського району на Одещині.

18 липня тут повісилася 28-річна Тетяна Затика. Разом із чоловіком, 30-річним Олександром, виховували чотирьох дітей: 8-річну Дарину, 7-річного Юрія, 4-річного Ростислава та 3-річного Владислава. Того вечора вдома була сама.

— Певно, їй терпець увірвався. Таня була світла людина. Жила сім'єю, подруг не мала, — продовжує Валентина Петрівна. — А Сашко — замозакоханий, пихатий. Того вечора мав іти на роботу, але десь пив. Діти у свекрухи гостювали. Вже як мама Таню знайшла, люди збіглися. Викликали "швидку", поліцію. Коли витягли її з петлі, ще дихала. Потім захарчала — і все. Подзвонили Саші. Він п'яний приїхав. Ще й до поліції задирався.

Тетяна Затика родом із села Великий Фонтан. За Олександра вийшла заміж 2009-го. Переїхала у Борщів до чоловіка.

— Спочатку непогано жили. Купили хату, тракторця. Саша людям городи орав. А потом, як здурів. Пиячив, бив Таню, гуляв. А вона всьо терпіла, — розповідає сусідка, імені просить не вказувати.

Тетяна ніде не працювала, доглядала дітей. Олександр перебивався тимчасовими заробітками. Останнім часом працював робочим у залізничному депо. Жили переважно на дитячі виплати. Родина перебувала на обліку соціальних служб.

— Регулярно навідувалися до них. Слідкували, чи є що їсти, чи дітки доглянуті, — каже Валентина Правенко. — Вчили, що треба в хаті прибрати, постірати, як могли допомагали. Прийшла пора дітей віддавати в школу-садок, Олександр уперся рогом, що не дасть. А Таня права голосу не мала, на все погоджувалася. Ми довго воювали, аби оформити дітей.

Два роки тому Олександр покинув дружину з дітьми й пішов до іншої жінки.

— Пішов жити до старшої вдвічі циганки. Що ми лиш не казали йому, аби отямився. Тоді пригрозили, що заберемо дітей, як не повернеться в сім'ю і не знайде роботу. Він послухав — вернувся. Приходили тоді до них із перевірками частіше, ніж того вимагали обов'язки, — говорить Валентина Правенко. — Не раз бачила Таню з синцями, опухлу від плачу. Питала прямо, чи він б'є. Але вона весь час чоловіка покривала. Жодним словом не обмовила. Думаю, боялася признатись за побої, бо Сашко міг наказати.

— Три тижні тому в них був спеціаліст у справах сім'ї з району, — додає Валентина Петрівна. — Він — колишній міліціонер, проводив виховну роботу із Сашком. Розказував, як треба до дружини ставитися. А тут Таня заходить із синцем. Каже, сама впала і набила. Думаю, вона не витримала цього життя — приниження, безгрошів'я. Тому й повісилась.

Поховали Тетяну Затику 20 липня в Борщах.

Зараз ви читаєте новину «"Боялася комусь признатися про побої, бо Сашко міг наказати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути