— Якщо це Бодя зробив, то нехай у село не вертається. За таке йому прощення нема, — кажуть на похороні 29-річної Наталії Віднійчук та її доньки Олени. Їх ховають у селі Морочне Зарічненського району Рівненщини. За трунами йдуть кількасот людей із двох сіл.
Наталя Віднійчук із дітьми жила в сусідньому селі Мутвиця. Доньці Світлані 5 років, Олені 3 червня було б 8. Мали город, свиней, корову, птицю. Востаннє матір зі старшою донькою бачили 20 травня. Вони забрали корову з пасовиська, та наступного ранку в череду її не вигнали. Мобільний Наталії не відповідав. Селяни здивувалися. У неділю 22 травня сусіди зайшли до обійстя Віднійчук. Хата була порожня, двері заляпані кров'ю, в хліві ревла голодна корова.
Люди обшукали двір, пішли на занедбане сусіднє подвір'я. У 4-метровому бетонному колодязі побачили мертву дитину. З криниці витягли дівчинку, а її матір знайшли у траві за хлівом.
— Наталя була гола-голісінька, — згадує сусід 47-річний Ігор Козяр.
Після побаченого селяни побігли шукати молодшу доньку Світлану. Вона гостювала у батька та баби в Морочному.
У вбивстві підозрюють
10-класника 17-річного Богдана Мельника, двоюрідного брата Наталії. Він жив у її будинку останні п'ять років, бо його матір-ромка зникла, батько має нову сім'ю. Хлопець жебракував, аж доки сестра не забрала його до себе. Влаштувала до школи.
За версією слідчих, у ніч проти 21 травня він ударив сестру сокирою, коли та спала. Потім виволік тіло надвір.
— Ми думаємо, що Оленка прокинулася від галасу і побігла за вбивцею на вулицю. А той кинув дитину в колодязь, щоби позбутися свідка, — каже завідувачка фельдшерсько-акушерського пункту Олена Козяр, 44 роки. — У дівчинки були обдерті пальці. Мабуть, вона хотіла вилізти нагору. Захлинулася водою.
Богдан не пив, учився посередньо. У Мутвиці його вважали диваком, бо двічі тікав із дому. Обидва рази його повертали міліціонери.
Незадовго до смерті Наталя бідкалася сусідам, що Богдан серед ночі її налякав. Вона прокинулася і над собою побачила брата. Той утік.
Після вбивства хлопець знову зник.
— Хтось бачив його в суботу о шостій ранку на автобусній зупинці. Був із валізою, — розповідають селяни. – Мав на собі білий светр і чорні штани.
Односельчани тоді цим не зацікавилися, бо не знали про злочин. Того ж ранку Богдан забрав у батька паспорт і виїхав до Одеси. Там його затримали 28 травня. Він зізнався у скоєному і показав, як убивав родичів.
— Пояснив, що вони йому набридли. Хотів утекти в Одесу, але боявся, що двоюрідна сестра не відпустить, — говорить Антоніна Яцковець, секретар сільради Морочного. — А Наталя така хороша, роботяща жінка була. Кормила Богдана і вдягала, як рідного. Тяжко працювала на городі, їздила на сезонні роботи — все заради доньок і брата. На зиму повний віз дров наготувала.
2 
1
Коментарі
20