— Золотиста смородина має дуже гарний вигляд під час цвітіння. Кущ вкривається яскраво-жовтим цвітом. А ще смак у плодів без кислинки та специфічного смородинового запаху, — розповідає садівник з Білої Церкви Київської області Юрій Крайнов, 46 років.
Рослина невибаглива, легко переносить сухі піщані ділянки. Добре росте на слабокислих і нейтральних ґрунтах.
— Цю смородину висаджую восени. До морозів устигає вкорінитися й навесні кущ іде в ріст. Зробити це треба до середини жовтня. Якщо пізніше, коріння не приживеться й вимерзне.
Викопує ями 50х50 см на відстані не менш як 1 м одна від одної. Землю перемішує з відром перегною, 100 г попелу й 50 г сульфату калію. На дно кладе дві жмені дрібного щебеню. Яму наполовину засипає землею. Ставить саджанець. Закопує, струшуючи кущ. Так не буде пустот. Поливає й мульчує торфом або тирсою.
— Золотиста смородина виростає вищою за чорну, тому без обрізування не обійтися. Я формую крону у вигляді маленького дерева на 70-сантиметровому штамбі. Так плоди добре освітлюються, провітрюються й дозрівають. Для цього час від часу вирізую бокові гілки. Залишаю тільки одну, доки не сформується стовбур. Пагони щороку вкорочую. На кущі залишаю різновікові гілки, але не старші 7 років. Толку від них немає, тільки загущення.
На відміну від чорної смородини, золотиста цвіте пізніше. Десь наприкінці травня — на початку червня. Починає плодоносити на другий рік після посадки. Із кожним наступним роком урожайність збільшується. Ягоди дозрівають у серпні.
— Вирощую сорти Шафак, Ляйсан, Венера й Кишмишна. На ділянці має бути не менш як два сорти, щоб вони один одного запилювали.
Восени смородину підживлює. У 30 л води всипає по 6 ч. л. суперфосфату і сульфату калію. Цим розчином поливає. Потім підсипає 2–3 ст. л. попелу під кожен кущ. Азотні добрива не додає. Від них починають рости молоді пагони, внаслідок чого рослина може вимерзнути.
2 
1
Коментарі